This HTML5 document contains 184 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n29	http://ml.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
n20	https://global.dbpedia.org/id/
n15	http://www.iep.utm.edu/a/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
n22	http://plato.stanford.edu/entries/concepts/
n21	http://li.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
n14	http://www.lrb.co.uk/v26/n20/print/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
n23	http://plato.stanford.edu/entries/analysis/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbp	http://dbpedia.org/property/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
n30	http://d-nb.info/gnd/

Statements

Subject Item

dbr:Philosophical_analysis

rdf:type

yago:Cognition100023271 yago:Content105809192 yago:Abstraction100002137 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Concept105835747 yago:WikicatConceptsInEpistemology owl:Thing yago:WikicatPhilosophicalConcepts yago:Idea105833840

rdfs:label

Analyse (Philosophie) Анализ (философия) Análise (filosofia) Analyse (philosophie) Philosophical analysis Аналіз (філософія) 哲學分析 تحليل فلسفي

rdfs:comment

Philosophical analysis is any of various techniques, typically used by philosophers in the analytic tradition, in order to "break down" (i.e. analyze) philosophical issues. Arguably the most prominent of these techniques is the analysis of concepts (known as conceptual analysis). 哲學分析是西方哲學界在哲學分析傳統中涉及「拆解」(例如: 分析)的哲學議題最典型的眾多應用技巧的一個通稱。其中，幾乎無爭議地將概念分析視為最卓越的一種技巧。 依靠對事物，事件，人物，現象以及一切有形和無形的形而上，形而下的物質與非物質，現象與非現象進行的俱備嚴謹或者必要性發散的思維方式的整個探求和發現的行為軌跡，即是哲學分析。 Ана́ліз (дав.-гр. ἀνάλυσις «розкладання, розчленування») — в філософії, на противагу синтезу, аналізом називають логічний прийом визначення поняття, коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі. En philosophie, l'analyse est une méthode qui s'oppose à la synthèse. Elle vise à comprendre un objet en le décomposant en ses constituants. Elle établit donc tout d'abord des critères permettant d'identifier les composants. L'analyse correspond chez Descartes à la deuxième règle de la méthode, qui consiste à "diviser chacune des difficultés que j'examinerais, en autant de parcelles qu'il se pourrait, et qu'il serait requis pour les mieux résoudre." (Discours de la méthode, II). Ана́лиз (ана́лизис, через фр. analyse или лат. analysis, от др.-греч. ἀνάλυσις — «разложение, растворение») — в философии в противоположность синтезу анализом называют логический приём определения понятия, когда данное понятие раскладывают по признакам на составные части, чтобы таким образом сделать его познание ясным в полном его объёме. Em filosofia, a análise filosófica é qualquer uma das várias técnicas usadas a fim de "decompor" (ou seja, analisar) questões filosóficas. Indiscutivelmente a mais proeminente dessas técnicas é a análise de conceitos (conhecida como análise conceitual). É um método utilizado ao menos desde os tempos de Platão e Aristóteles, mas contemporaneamente suas técnicas tornaram-se características da filosofia analítica, entre o final do século XIX e o início do século XX, tipicamente utilizadas pelos filósofos desta tradição. Analyse (griechisch analysis) bedeutet allgemein und in der Philosophie die Zergliederung eines Ganzen in seine Teile, ihr Gegenbegriff ist die Synthese. Die Methode der Analyse wurde in der Philosophiegeschichte insgesamt und selbst in der analytischen Philosophie unterschiedlich aufgefasst und angewendet. Entsprechend ist auch der Begriff mehrdeutig. التحليل الفلسفي هو مصطلح عام لأساليب يستخدمها الفلاسفة عادةً في أعراف التحليل التي تضم «اختبار» (أي تحليل) الموضوعات الفلسفية. ويجادل البعض بأن أبرز تلك الأساليب هو أسلوب تحليل المفاهيم (المعروفة باسم التحليل المفاهيمي).

dcterms:subject

dbc:Ontology dbc:Reasoning dbc:Aptitude dbc:History_of_logic dbc:Metaphilosophy dbc:A_priori dbc:Theories_of_truth dbc:Intellectual_history dbc:Critical_thinking dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_mind dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_science dbc:Aesthetics dbc:Ethics dbc:Concepts dbc:Truth dbc:Deductive_reasoning dbc:History_of_education dbc:Philosophical_logic dbc:Rationalism dbc:Analysis dbc:History_of_philosophy dbc:Epistemology dbc:Analytic_philosophy dbc:Philosophical_theories dbc:Philosophy_of_logic dbc:Theories dbc:Philosophical_concepts dbc:Principles dbc:Empiricism dbc:Concepts_in_ethics dbc:Concepts_in_logic dbc:Concepts_in_metaphilosophy dbc:Metaphysics_of_mind dbc:Intellectualism dbc:Concepts_in_aesthetics dbc:Concepts_in_epistemology dbc:Concepts_in_metaphysics dbc:Skepticism dbc:Logic dbc:Philosophy_of_science dbc:Philosophical_methodology

dbo:wikiPageID

48398

dbo:wikiPageRevisionID

1123749229

dbo:wikiPageWikiLink

dbc:Ontology dbr:Determinism dbc:Reasoning dbc:Aptitude dbc:History_of_logic dbr:Analytic_philosophy dbc:Theories_of_truth dbc:Metaphilosophy dbr:Philosophical_Investigations dbr:Philosopher dbc:A_priori dbr:Sentence_(linguistics) dbr:France dbr:Problem_of_free_will dbc:Intellectual_history dbr:Philosophy dbc:Critical_thinking dbc:Ethics dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_mind dbc:Concepts_in_the_philosophy_of_science dbr:Wittgenstein dbr:Proposition dbc:Aesthetics dbr:Moral_responsibility dbr:Analytic–synthetic_distinction dbr:Intuition_(psychology) dbr:Definitions_of_philosophy dbr:Skill dbc:Concepts dbr:Psychological dbc:Truth dbc:Deductive_reasoning dbr:Thesis,_antithesis,_synthesis dbr:W.V._Quine dbc:History_of_education dbr:Aptitude dbr:Concepts dbr:Truth_value dbr:Bertrand_Russell dbc:Philosophical_logic dbr:Concept dbr:Incompatibilism dbc:Analysis dbc:Epistemology dbc:History_of_philosophy dbr:Linguistic dbc:Analytic_philosophy dbc:Philosophical_theories dbc:Philosophy_of_logic dbr:Baldness dbr:Free_will dbr:Theory_of_descriptions dbc:Rationalism dbc:Theories dbr:Freedom dbc:Empiricism dbr:Sense_data dbr:Compatibilism dbc:Metaphysics_of_mind dbc:Principles dbc:Philosophical_concepts dbr:King_of_France dbr:Reflective_equilibrium dbc:Concepts_in_ethics dbc:Concepts_in_logic dbc:Concepts_in_metaphilosophy dbc:Concepts_in_aesthetics dbc:Concepts_in_epistemology dbc:Concepts_in_metaphysics dbc:Philosophical_methodology dbc:Intellectualism dbc:Philosophy_of_science dbc:Skepticism dbc:Logic

dbo:wikiPageExternalLink

n14:fodo01_.html n15:analytic.htm n22:%23ConConAna n23:

owl:sameAs

dbpedia-uk:Аналіз_(філософія) dbpedia-fa:تحلیل_فلسفی dbpedia-fi:Filosofinen_analyysi n20:4Wm2x n21:Conceptueel_analyse yago-res:Philosophical_analysis freebase:m.0cyxh dbpedia-zh:哲學分析 wikidata:Q488152 dbpedia-ru:Анализ_(философия) n29:തത്ത്വശാസ്ത്ര_അപഗ്രഥനം n30:4142352-5 dbpedia-pt:Análise_(filosofia) dbpedia-fr:Analyse_(philosophie) dbpedia-ar:تحليل_فلسفي dbpedia-de:Analyse_(Philosophie) dbpedia-et:Filosoofiline_analüüs

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Reflist dbt:Epistemology dbt:Analytic_philosophy dbt:Philosophy_of_science dbt:Cite_SEP dbt:Philosophical_logic dbt:Short_description dbt:Navboxes dbt:Authority_control

dbo:abstract

التحليل الفلسفي هو مصطلح عام لأساليب يستخدمها الفلاسفة عادةً في أعراف التحليل التي تضم «اختبار» (أي تحليل) الموضوعات الفلسفية. ويجادل البعض بأن أبرز تلك الأساليب هو أسلوب تحليل المفاهيم (المعروفة باسم التحليل المفاهيمي). En philosophie, l'analyse est une méthode qui s'oppose à la synthèse. Elle vise à comprendre un objet en le décomposant en ses constituants. Elle établit donc tout d'abord des critères permettant d'identifier les composants. L'analyse correspond chez Descartes à la deuxième règle de la méthode, qui consiste à "diviser chacune des difficultés que j'examinerais, en autant de parcelles qu'il se pourrait, et qu'il serait requis pour les mieux résoudre." (Discours de la méthode, II). Appliquée à des concepts, l'analyse produit des catégories : le concept de catégorie est stable par décomposition analytique — une catégorie se décompose en catégories. Aristote a systématisé cette approche en opposition à Platon, et à son modèle d'idées, universelles et atomiques.Il est intéressant de comprendre en quoi la déconstruction de Derrida se distingue de l'analyse, de même que la de Sartre s'oppose à la de Kant. 哲學分析是西方哲學界在哲學分析傳統中涉及「拆解」(例如: 分析)的哲學議題最典型的眾多應用技巧的一個通稱。其中，幾乎無爭議地將概念分析視為最卓越的一種技巧。 依靠對事物，事件，人物，現象以及一切有形和無形的形而上，形而下的物質與非物質，現象與非現象進行的俱備嚴謹或者必要性發散的思維方式的整個探求和發現的行為軌跡，即是哲學分析。 Ана́лиз (ана́лизис, через фр. analyse или лат. analysis, от др.-греч. ἀνάλυσις — «разложение, растворение») — в философии в противоположность синтезу анализом называют логический приём определения понятия, когда данное понятие раскладывают по признакам на составные части, чтобы таким образом сделать его познание ясным в полном его объёме. «Аналитическим понятием» называют такое, которое получают посредством анализа другого понятия, заключающего в себе первое. Точно так же и пояснение какого-либо понятия путём разложения его на составные части называют «аналитическим толкованием», «заключением». Подобным же образом можно расчленять также суждения или умозаключения. Аналитическое суждение предполагает известное качество присущим самому понятию предмета, другими словами, сказуемое заключается в самом понятии подлежащего, тогда как при синтетическом суждении предмету приписывают качество, которое в самом понятии предмета может и не заключаться, иначе говоря, не связано неизбежно с понятием предмета. Так, например, предложение «всякое тело имеет протяжение» представляет аналитическое суждение; предложение же «это тело — упруго» — синтетическое. Это различение способа суждения приобрело особенное значение благодаря Канту («Критика чистого разума»), хотя на него указывали и раньше Давид Тел в XIII веке и ещё в древности Стильпон из Мегары. При доказательствах, опирающихся на ряд умозаключений, в особенности при развитии или постановке какой-либо научной теории, выражение «анализ» имеет несколько иной смысл, оно означает, что доказательства идут регрессивно от условного к обусловливающему, между тем, как при синтетическом способе доказательства имеют обратный ход (regressus a principiatis ad principe и progressus a princip i is ad principiata); такой метод в научных исследованиях называют «аналитическим», в отличие от синтетического. Оба они дополняют друг друга и взаимно проверяют. Лучшим доказательством несомненной истины какого-либо научного положения будет соответствие результатов, достигнутых исследованиями, произведёнными аналитическим и синтетическим методами. Ср. Анельт,[кто?][прояснить] «Theorie des Induktien» (Лейпциг, 1854). Em filosofia, a análise filosófica é qualquer uma das várias técnicas usadas a fim de "decompor" (ou seja, analisar) questões filosóficas. Indiscutivelmente a mais proeminente dessas técnicas é a análise de conceitos (conhecida como análise conceitual). É um método utilizado ao menos desde os tempos de Platão e Aristóteles, mas contemporaneamente suas técnicas tornaram-se características da filosofia analítica, entre o final do século XIX e o início do século XX, tipicamente utilizadas pelos filósofos desta tradição. Ана́ліз (дав.-гр. ἀνάλυσις «розкладання, розчленування») — в філософії, на противагу синтезу, аналізом називають логічний прийом визначення поняття, коли дане поняття розкладають за ознаками на складові частини, щоб таким чином зробити пізнання його зрозумілим в повному його обсязі. Аналітичним поняттям називається таке, яке виходить за допомогою аналізу іншого поняття, що містить в собі перше. Точно так само і пояснення будь-якого поняття шляхом розкладання його на складові частини називається аналітичним тлумаченням, ув'язненням. Подібним же чином можна розчленовувати також суждення або умовиводи. Аналітичне судження передбачає відому якість властивим самому поняттю предмета, іншими словами, присудок полягає в самому понятті підлягає, тоді як при синтетичному судженні предмету приписується якість, яке в самому понятті предмета може і не полягати, інакше кажучи, не пов'язане неминуче з поняттям предмета. Так, наприклад, речення «Будь-яке тіло має довжину» являє собою аналітичне судження; речення «це тіло — пружне» синтетичне. Це розрізнення способу судження набуло особливого значення завдяки Канту («Критика чистого розуму»), хоча на нього вказували і раніше Давид Тел в XIII в. і ще в давнину Стільпон з Мегари. При доказах, що спираються на ряд умовиводів, особливо при розвитку або постановці будь-якої наукової теорії, вираз аналіз має дещо інший сенс: воно означає, що докази йдуть регресивно, від умовного до зумовлюючому, між тим як при синтетичному способі докази мають зворотний хід (regressus a principiatis ad principe і progressus a princip i is ad principiata); такий метод в наукових дослідженнях називають аналітичним на відміну від синтетичного. Обидва вони доповнюють один одного і взаємно перевіряють. Кращим доказом безсумнівною істини будь-якого наукового положення буде відповідність результатів, досягнутих дослідженнями, зробленими аналітичним і синтетичним методами. Пор. Анельт, «Theorie des Induktien» (Лейпциг, 1854). Philosophical analysis is any of various techniques, typically used by philosophers in the analytic tradition, in order to "break down" (i.e. analyze) philosophical issues. Arguably the most prominent of these techniques is the analysis of concepts (known as conceptual analysis). Analyse (griechisch analysis) bedeutet allgemein und in der Philosophie die Zergliederung eines Ganzen in seine Teile, ihr Gegenbegriff ist die Synthese. Die Methode der Analyse wurde in der Philosophiegeschichte insgesamt und selbst in der analytischen Philosophie unterschiedlich aufgefasst und angewendet. Entsprechend ist auch der Begriff mehrdeutig.

gold:hypernym

dbr:Term

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Philosophical_analysis?oldid=1123749229&ns=0

dbo:wikiPageLength

10512

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Philosophical_analysis