This HTML5 document contains 411 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
dbpedia-nohttp://no.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
n41http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ochttp://oc.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pnbhttp://pnb.dbpedia.org/resource/
dbpedia-lahttp://la.dbpedia.org/resource/
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
n55https://www.britannica.com/topic/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
n91https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
n18http://new.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
n57https://archive.org/details/
dbpedia-ethttp://et.dbpedia.org/resource/
n19http://dbpedia.org/resource/File:
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
n80http://www.languageinindia.com/feb2004/
n89http://jv.dbpedia.org/resource/
dbpedia-rohttp://ro.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n13http://viaf.org/viaf/
n9http://sco.dbpedia.org/resource/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-glhttp://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-alshttp://als.dbpedia.org/resource/
dbpedia-mrhttp://mr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
n44http://pa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n84https://web.archive.org/web/20171207101516/http:/sanskrit.sai.uni-heidelberg.de/
dbpedia-brhttp://br.dbpedia.org/resource/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-shhttp://sh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
n29https://books.google.com/
n20http://mg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-nnhttp://nn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
n76http://or.dbpedia.org/resource/
n33http://tt.dbpedia.org/resource/
n78http://nrs.harvard.edu/urn-3:HUL.InstRepos:
dctermshttp://purl.org/dc/terms/
n93http://ta.dbpedia.org/resource/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
n59http://ia.dbpedia.org/resource/
schemahttp://schema.org/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
n51http://arz.dbpedia.org/resource/
n40https://www.academia.edu/7590911/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
n88http://ml.dbpedia.org/resource/
n92http://data.bibliotheken.nl/id/thes/
n97http://www.infinityfoundation.com/mandala/t_es/
n12https://web.archive.org/web/20101208155616/http:/www.taralabalu.org/panini/
n67https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.202747/
n96http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
dbpedia-srhttp://sr.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
n38http://ur.dbpedia.org/resource/
n72https://web.stanford.edu/class/linguist289/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
n50http://d-nb.info/gnd/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
n60http://ne.dbpedia.org/resource/
n32https://archive.org/details/panini-article-for-pub/mode/
n49http://kn.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-euhttp://eu.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-dahttp://da.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
n7http://bn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-thhttp://th.dbpedia.org/resource/
n81http://www.wilbourhall.org/pdfs/chandravasu/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
n73http://www.wilbourhall.org/
n27http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n74http://hy.dbpedia.org/resource/
n87http://sa.dbpedia.org/resource/
n31http://te.dbpedia.org/resource/
n56http://alex.francois.online.fr/data/
n26http://hi.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item
dbr:Pāṇini
rdf:type
owl:Thing yago:WikicatPeopleFromPeshawar yago:Intellectual109621545 dbo:Animal yago:WikicatAncientSanskritGrammarians yago:ComputerUser109951274 yago:ComputerScientist109951070 yago:Object100002684 yago:Communication100033020 yago:Communicator109610660 yago:LivingThing100004258 yago:WikicatSanskritTexts yago:PhysicalEntity100001930 yago:Abstraction100002137 yago:CausalAgent100007347 dbo:Person yago:WikicatIndianComputerScientists schema:Person yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Whole100003553 yago:Philosopher110423589 yago:WikicatPhonologists yago:Phonologist110426630 yago:Organism100004475 yago:WikicatPakistaniLinguists yago:Grammarian110141364 dbo:Eukaryote yago:Matter106365467 wikidata:Q19088 yago:Scholar110557854 dbo:Species yago:Linguist110264437 wikidata:Q215627 yago:WikicatIndianPeople wikidata:Q5 wikidata:Q4964182 yago:Writing106362953 yago:WikicatLinguists yago:Writer110794014 wikidata:Q729 yago:Scientist110560637 yago:WrittenCommunication106349220 dbo:Philosopher yago:WikicatIndianLinguists yago:Wikicat4th-centuryBCWriters foaf:Person yago:Text106387980 yago:Person100007846 yago:WikicatGrammarians n96:NaturalPerson
rdfs:label
Pāṇini Panini (gramático) Pāṇini Panini (gramatyk) Panini (taalkundige) Pāṇini Paninio パーニニ Панини Pánini 파니니 Panini (grammairien) Pānini بانيني Panini (vetenskapsman) Паніні Pànini Pāṇini 波你尼 Panini (Grammatiker)
rdfs:comment
Pāṇini fue un eminente gramático sánscrito de la India antigua.​ Con seguridad, el gramático más célebre y más frecuentemente citado de los antiguos gramáticos de la India. Pāṇini (Devanāgarī: पाणिनि; patronímico que significa "descendente de Paṇi"), nascido em Gandara (c.520 a.C. – c.460 a.C.), foi um gramático indiano que compôs uma gramática sânscrita com o nome Aṣṭādhyāyī (sânscrito transliterado aṣṭa = oito + ādhyāya = capítulo), constituída por 8.000 sutras ou aforismos, cuja consistência e encadeamento lógico apresentam notável rigor. A composição da gramática de Pāṇini é convencionalmente usada para marcar o fim do sânscrito védico, e o começo do sânscrito clássico. Panini (en sanskrit : पाणिनि ; IAST : Pāṇini) est un grammairien de l'Inde antique (probablement du IVe siècle av. J.-C.) né à Chalatura au Gandhara. Il est célèbre pour avoir formulé en 3 959 sutras, connues sous le nom d'Ashtadhyayi (अष्टाध्यायी, Aṣṭādhyāyī et également appelées Paniniya), les règles de morphologie, de syntaxe et de sémantique du sanskrit. L'Ashtadhyayi reste un ouvrage de référence sur la grammaire du sanskrit. Pāṇini (Devanagari: पाणिनि, pronounced [paːɳɪnɪ]) was a Sanskrit philologist, grammarian, and revered scholar in ancient India, variously dated between the 6th and 4th century BCE. Since the discovery and publication of his work by European scholars in the nineteenth century, Pāṇini has been considered the "first descriptive linguist", and even labelled as “the father of linguistics”. Pāṇini's grammar was influential on such foundational linguists as Ferdinand de Saussure and Leonard Bloomfield. Pāṇini (sanskrit पाणिनि) var upphovsmannen till Aṣṭādhyāyī (अष्टाध्यायी), en klassisk grammatik för sanskrit, sannolikt från 500-talet f.Kr. Han kallas som "språkvetenskapens fader" och är den första kända person som systematiskt har studerat just språket. I Ashtadhyayi definierar Pāṇini både morfologi och syntax men gör också skillnad mellan talspråkliga och skriftspråkliga uttryck på sanskrit. Andra lingvister som Leonard Bloomfield och Ferdinand de Saussure har tagit intryck av Pāṇini. År 2004 fick Pāṇini sitt eget fem‑rupiers frimärke. Pánini (v sanskrtu पाणिनि Pāṇini) je jméno starověkého indického jazykovědce odvozené od sanskrtského výrazu pani, což znamená potomek pániů. Je znám svým spisem Vjákarana (mluvnice), který obsahuje 3959 gramatických a fonetických pravidel sanskrtu. Tento originální spis komentoval později Mahariši Pataňdžali ve spise Mahábhášja. Vjákarana patří mezi odvětví védské literatury, védángy (doslova údy véd), zahrnující všechny disciplíny umožňující studium véd: šikšá (fonetika), kalpa (obřad), vjákarana (mluvnice), nirukta (etymologie a lexikologie), čhanda (védská metrika) a džjótišá (astronomie a astrologie). Toto souhrnné dílo v Indii ukončilo období védského sanskrtu a zahájilo období klasického sanskrtu, kdežto v moderní době slouží jako podklad pro lingvistiku. Pànini (en escriptura devanagari पाणिनि, Pāṇini) va ser un gramàtic indi del segle v aC, nascut en Shalatula, prop d'Attock. Va compondre una gramàtica per a l'estudi del sànscrit, llengua que considerava divina. Hi destaca el detallisme fonètic, no superat fins a la modernitat, que parteix de criteris científics (per exemple, intueix el concepte de fonema). Va inventar una metanotació sintàctica similar a la gramàtica lliure de context de les gramàtiques actuals, i les seves regles recursives en el camp de la morfologia s'apliquen avui dia en lingüística computacional. La seva obra principal fou Astadhyayi, coneguda també com a Astaka. Pànini va establir les regles de la gramàtica sànscrita amb 1.700 elements bàsics. Panini (Devanagari: पाणिनि, Pāṇini, [ˈpaːɳɪn̪ɪ]) war ein indischer Sanskrit-Grammatiker, der wahrscheinlich im 5. oder 4. Jahrhundert v. Chr. lebte und in Taxila lehrte. Er verfasste die älteste erhaltene Grammatik des Sanskrits und damit die älteste erhaltene Grammatik überhaupt. بانيني (إسمه باللغة السنسكريتية पाणिनि) هو لغوي وفيلسوف هندي مختص باللغة السنسكريتية، يعتبر أول من صاغ قواعد اللغة السنسكريتية، وألتي أعتبرت أول لغة تصاغ لها قواعد، عاش بانيني في القرن الرابع قبل الميلاد في غاندارا في باكستان حالياً، وقد ألف بانيني 3996 قاعدة في اللغة السنسكريتية، وألتي أصبحت فيما بعد اللغة التعريفية للهند القديمة وللديانة الهندوسية. Pāṇini (aksara Dewanagari: पाणिन ; IPA pɑːɳɪn̪ɪ) adalah seorang ahli bahasa dari Gandhara yang diperkirakan hidup antara abad ke-7 SM sampai abad ke-3 SM. Ia terutama termasyhur karena yang pertama kali menulis tentang tata bahasa Sanskerta yang berjudul Aṣṭādhyāyī. Karyanya ini memuat 3.959 hukum bahasa Sanskerta. Panini (Sanskriet: Pāṇini; IPA [pɑːɳɪn̪ɪ]?) was een Sanskriet-geleerde en wordt wel gezien als een van de grootste taalkundigen aller tijden. Over de precieze tijd waarin hij leefde (schattingen lopen uiteen van de 7e tot de 3e eeuw v.Chr.), noch over de plaats waar hij woonde bestaat overeenstemming. Zijn enig overgeleverde werk is de (acht boeken), een uitvoerige beschrijving van de grammatica van het Sanskriet. Pāṇini (पाणिनि; IPA [ˈpɑːɳɪnɪ]; ... – ...) è stato un grammatico indiano che visse nel Gandhāra. Famoso per la sua grammatica sanscrita, particolarmente per la sua formulazione delle 3.959 regole della morfologia sanscrita nella grammatica conosciuta come Aṣṭādhyāyī ("Gli otto capitoli"). La grammatica di Pāṇini segna convenzionalmente la fine del sanscrito vedico e l'inizio del sanscrito classico. Па́нини (санскр. पाणिनि, Pāṇini — предположительно около V века до н. э.) — древнеиндийский лингвист, представитель северной школы в древнеиндийском языкознании, один из предтеч современной структурной лингвистики, порождающей грамматики, семиотики и логики. Автор санскритской грамматики «Аштадхьяи». ( 다른 뜻에 대해서는 파니니 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파니니(산스크리트어: पाणिनी, 기원전 520년 ~ 기원전 460년)는 십육대국 시대에 활동한 고대 인도의 문법학자이다. 기존 베다 시대의 베다 산스크리트어 문법을 총 3,959개의 규칙으로 정리함으로써 오늘날 널리 사용되는 산스크리트어 체계인 고전 산스크리트어를 확립하였다. 19세기에 유럽 학자들이 파니니의 작품을 발견하고 출판한 이래, 파니니는 최초의 기술언어학자로 간주되고 있으며, 언어학의 아버지로 불린다. 파니니의 문법은 페르디낭 드 소쉬르, 레너드 블룸필드와 같은 기초 언어학자에게 영향을 미쳤다. Panini (sanskryt पाणिनि, trl. Pāṇini) (V wiek p.n.e.) – gramatyk indyjski, który stworzył pierwszą gramatykę sanskrytu, złożoną z 3959 reguł – Aṣṭādhyāyī („Ośmioksiąg”). Było to zarazem pierwsze opracowanie gramatyki na świecie. Pāṇini uważany jest za prekursora językoznawstwa formalnego. Jego dzieło jest wciąż podstawą studiów nad sanskrytem. Indyjska legenda powiada, że gdy Panini studiował gramatykę, ukazał się mu bóg Maheśwara (Śiwa), który uderzył 14 razy w bęben zwany mridanga. Dźwięki te ułożyły się w zestaw głosek sanskrytu w postaci 14 reguł zwanych śiva-sūtrāṇi. Paninio (en Sanskrito: पाणिनि Pāṇini, filo de Pāṇi) estis antikva hindia sanskrita gramatikisto kaj filologiisto el Gandaro, kiu kredeble laboris en la 4-a aŭ 6-a jarcento a.Kr. jarcentoj. Li estas konata pro lia gramatiko de Sanskrito, en kiu li formulis la 3959 regulojn de Sanskrito. Morfologio en la Aṣṭādhyāyī (la ok ĉapitroj), la fonda teksto de la gramatika teksto de la , kiuj estis la akademiaj help-fakoj de la historia Veda religio. La gramatiko de Panini estas juĝita kiel fino de la periodo Veda sanskrito, kaj enkonduko de la klasika Sanskrito. Паніні (санскр. पाणिनि, Pāṇini; бл. V ст. до н. е.) — давньоіндійський мовознавець, представник північної школи в давньоіндійському мовознавстві, один з предтеч сучасної структурної лінгвістики, генеративної граматики, семіотики та логіки. Датування життя вченого дуже приблизне. Він народився після VII ст. до н. е. і помер до III ст. н. е. Нічого невідомо про життя Паніні. Єдине, що вчені припускають з найбільшою ймовірністю, — це те, що великий мовознавець не знав грамоту. У сучасному мовознавстві існує особлива область знань — панінізнавство. パーニニ（IAST: Pāṇini, デーヴァナーガリー: पाणिनि; "パーニの子孫"の意）は、紀元前4世紀頃のインドの文法学者である。ガンダーラ（現在のパキスタン）出身。 パーニニはサンスクリット文法学者であり、ヴェーダの補助学（ヴェーダーンガ）のひとつとして生まれた文法学（ヴィヤーカラナ）の体系を確立した。パーニニはアシュターディヤーイー（अष्टाध्यायी、「八つの章」の意。『パーニニ文典』とも呼ぶ）として知られる文法体系の中でサンスクリットの形態論を3959個の規則にまとめたことで名高い。 アシュターディヤーイーは母音子音の文字表から語根からの語幹の派生法や複合語の分類及び品詞の活用などについて略記号を用いて古典サンスクリット語文法について詳解している。アシュターディヤーイーはサンスクリット文法についての最古のもののひとつとされているが、パーニニ自身はさらに古い3つの書（ウナーディスートラ、ダートゥパータ、ガナパータ）について言及している。アシュターディヤーイーは共時的言語学、生成言語学としての最古の研究として知られ、またそれとほぼ同じころの、ニルクタ（語源学）、ニガントゥ（類語辞典のようなもの）、シクシャー（音声学、音韻論）とともにの始まりに位置する。 2004年8月30日月曜日、インドの郵政省はパーニニをたたえる5ルピーの切手を発行した。 Pāṇini (sanskritoz: पाणिनि; K.a. VI.-K.a. IV. mende inguruan) edo Panini, antzinaroko sanskritoaren hizkuntzalari eta gramatikalaria izan zen. Hinduismoan egile gurtua da. Indiako hizkuntzalaritzaren aitatzat hartua, Indiako ipar-mendebaldean bizi izan zen, hasieran. Pāṇiniren izen konposatuen analisia gaur egungo Indiako hizkuntzen teorien oinarria da; halaber, haren gramatikari buruzko teoria zientifikoa sanskrito klasikoaren hasieratzat hartzen da. Tratatu hari esker, sanskritoa izan zen Indiako literatura eta idazketa hizkuntza nagusia bi milurtekoz. 波你尼（IAST：Pāṇini；天城文：पाणिनि，意思是“的后代”）是來自古代南亞健馱邏現在巴基斯坦地區的古代。(fl. 公元前4世紀）。 他著名於對的貢獻，特別是在叫做《八篇书》（Aṣṭādhyāyī，意思是“八章”）的文法中對梵語構詞學用 3,959 個規則所做的公式化 ，它是吠陀宗教的輔助學科吠陀支的语法分支的基礎文本。 《八篇书》是最早的已知梵語文法，儘管他提及了以前的文本如《溫那地經》、《界讀》和《群讀》。它是關於、生成語言學最早的已知著作，和緊前於它的學科(、、)一起代表了語言學史的開始。 波你尼的全面和科學的文法理論通過定義介入了古典梵語而通常被作為吠陀梵語時期結束的標誌。
foaf:name
Pāṇini
dbp:name
"dating" Pāṇini
foaf:depiction
n27:Panini_Sage.jpg n27:Birch_bark_MS_from_Kashmir_of_the_Rupavatra_Wellcome_L0032691.jpg
dcterms:subject
dbc:Vyakarana dbc:Ancient_Sanskrit_grammarians dbc:5th-century_BC_writers dbc:Ancient_Indian_mathematicians dbc:Morphologists dbc:5th-century_BC_mathematicians dbc:6th-century_BC_writers dbc:Ancient_Indian_grammar_works
dbo:wikiPageID
5604422
dbo:wikiPageRevisionID
1124162476
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Numismatics dbr:Ancient_India dbr:Kharoṣṭhī dbr:Ramayana dbr:Benares dbr:Semiotics dbr:Morphology_(linguistics) dbr:Bharadvaja dbr:Yona dbc:Vyakarana dbr:Xuanzang dbr:Terminus_post_quem dbr:Asoka n19:Panini_Sage.jpg dbr:Mahājanapada dbr:Pakistan dbr:Pingala dbr:Patrick_Olivelle dbr:Mañjuśrī-mūla-kalpa dbr:Aitareya_Brahmana dbr:Laryngeal_theory dbr:Languages_of_India dbr:Vyākaraṇa dbr:Motilal_Banarsidass dbr:Brihatkatha dbr:Bhaṭṭikāvya dbr:Kapil_Muni_Tiwary dbr:Sphoṭa dbr:Franz_Bopp dbr:Leonard_Bloomfield dbr:Satrap dbr:Sign_(semiotics) dbc:Ancient_Sanskrit_grammarians dbr:Patronymic dbr:Dhana_Nanda dbr:Seṭ_and_aniṭ_roots dbr:Mathematical_model dbc:5th-century_BC_writers dbr:Rens_Bod dbr:Srisa_Chandra_Vasu dbr:Grammar dbr:Euclid dbc:Ancient_Indian_mathematicians dbr:Mahajanapadas dbr:Sanskrit dbr:List_of_postage_stamps_of_India dbr:Sanskrit_grammar dbr:Philology dbr:Semantics dbr:Yaska dbr:Sutra dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:Formal_system dbr:Max_Müller dbr:Noam_Chomsky dbr:Patanjali dbr:Gottlob_Frege dbr:Tolkāppiyam dbr:Indian_subcontinent dbc:Morphologists dbr:Structuralism dbr:Panchatantra dbr:Compound_(linguistics) dbr:Rudrata dbr:Rajashekhara_(Sanskrit_poet) dbr:Swabi_District dbc:5th-century_BC_mathematicians dbr:Genitive_Absolute dbr:Gautama_Buddha dbr:Buddhism dbr:Buddhist_nuns dbc:6th-century_BC_writers dbr:Charles_S._Peirce dbr:Achaemenid_conquest_of_the_Indus_Valley dbr:Achaemenid_Empire dbr:Meta dbr:Suktimuktavali dbr:Chomsky dbr:Computer_programming_language dbr:Lipi_(script) dbr:Linguistics dbr:Emil_Post dbr:Birch_bark_manuscript dbr:Prem_Singh_(linguist) dbr:Context-sensitive_grammar dbr:Mahābhāṣya dbr:Śramaṇa dbr:Frits_Staal dbr:Vedic_Sanskrit dbr:Scientific_theory dbr:Roman_Jakobson dbr:Aorist dbr:Vedic_period dbr:Kashyapa dbr:Aphoristic dbr:Pāṇini dbr:Indian_philosophy dbr:Alexander_the_Great dbr:Syntax dbr:Indian_religions dbr:Lahor dbr:Gandhara dbr:Turing_machine dbr:George_Cardona dbr:Shalatula dbr:Backus–Naur_form dbr:Descriptive_linguistics dbr:Metalanguage dbr:Vedanga dbr:Jainism dbr:Aṣṭādhyāyī dbr:Bhartrihari dbr:Semiology dbr:Arthur_Berriedale_Keith dbc:Ancient_Indian_grammar_works dbr:List_of_Indian_mathematicians dbr:Bhashya dbr:Salatura
dbo:wikiPageExternalLink
n12: n29:books%3Fid=2CEj6wRqeRAC%7C n32:2up n29:books%3Fid=mgVfCAAAQBAJ n40:The_Relevance_of_Whitehead_for_Contemporary_Buddhist_Philosophy_P%C4%81%E1%B9%87ini_N%C4%81g%C4%81rjuna_and_Whitehead n55:Ashtadhyayi n56:Francois-Ponsonnet_Descriptive-Linguistics_Theory-Social-Cultural-Anthropology_184-187.pdf n57:illustratedencyc0000loch n29:books%3Fid=muAzDwAAQBAJ&q=P%C4%81%E1%B9%87ini%7C n57:ashtadhyayitrans06paniuoft n29:books%3Fid=Npg4DwAAQBAJ&q=%22Bhartrhari+on+Language%2C+Perception%2C+and+Consciousnes%22&pg=PA231 n67:2015.202747.Grammatical-Literature_djvu.txt n72:encyclopaedia001.pdf n29:books%3Fid=gWNbDwAAQBAJ&q=P%C4%81%E1%B9%87ini%7C n73:index.html%23panini n78:8457940%7C n80:panini.html n81:book4.pdf n84: n29:books%3Fid=JGBrYc-eJpMC%7Cdate=15 n97:t_es_rao-t_syntax.htm
owl:sameAs
n7:পাণিনি dbpedia-br:Pānini n9:Pāṇini n13:250882672 dbpedia-pt:Pānini dbpedia-la:Panines n18:पाणिनि n20:Pāṇini dbpedia-no:Pāṇini dbpedia-de:Panini_(Grammatiker) dbpedia-fr:Panini_(grammairien) dbpedia-th:ปาณินิ n26:पाणिनि dbpedia-sr:Panini n31:పాణిని n33:Панини dbpedia-eo:Paninio dbpedia-pnb:پاݨینی freebase:m.0dvv6j dbpedia-da:Panini n38:پانینی dbpedia-ar:بانيني n41:Paninis dbpedia-sv:Panini_(vetenskapsman) dbpedia-ko:파니니 n44:ਪਾਣਿਨੀ wikidata:Q189725 dbpedia-gl:Pāṇini dbpedia-ro:Pāṇini n49:ಪಾಣಿನಿ n50:1089287488 n51:بانينى dbpedia-fi:Pāṇini dbpedia-cs:Pánini dbpedia-it:Pāṇini dbpedia-nl:Panini_(taalkundige) n59:Pāṇini n60:पाणिनि dbpedia-et:Pānini dbpedia-sl:Pāṇini dbpedia-ru:Панини dbpedia-eu:Pāṇini dbpedia-ja:パーニニ dbpedia-zh:波你尼 dbpedia-oc:Pāṇini dbpedia-id:Pāṇini dbpedia-pl:Panini_(gramatyk) dbpedia-mr:पाणिनी n74:Պանինի n76:ପାଣିନି dbpedia-tr:Panini dbpedia-fa:پانینی dbpedia-vi:Pāṇini dbpedia-ca:Pànini n50:118739123 dbpedia-sh:Pāṇini dbpedia-als:Panini n87:पाणिनिः n88:പാണിനി n89:Pāṇini dbpedia-uk:Паніні n13:179116224 n91:pdTS n92:p069017573 n93:பாணினி dbpedia-es:Panini_(gramático) dbpedia-nn:Panini
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:In_lang dbt:MacTutor_Biography dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Refn dbt:Refbegin dbt:Notelist dbt:Blockquote dbt:Notelist-lg dbt:Notelist-ua dbt:About dbt:Transliteration dbt:Quote_box dbt:Sfn dbt:Efn-lg dbt:Colend dbt:Col_div dbt:Short_description dbt:Wikiquote dbt:Hinduism dbt:Wikisourcelang dbt:Citation_needed dbt:Citation dbt:EngvarB dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Cite_encyclopedia dbt:IPA-sa dbt:Authority_control dbt:IAST dbt:Efn-ua dbt:Efn dbt:Infobox_philosopher dbt:Use_dmy_dates dbt:Main dbt:Indian_mathematics dbt:Floruit
dbo:thumbnail
n27:Birch_bark_MS_from_Kashmir_of_the_Rupavatra_Wellcome_L0032691.jpg?width=300
dbp:align
right
dbp:bgcolor
#FFE0BB
dbp:caption
A 17th-century birch bark manuscript of Pāṇini's grammar treatise from Kashmir
dbp:era
6 ;
dbp:group
note
dbp:influenced
Staal Bopp Chomsky Jakobson Patanjali Bloomfield Saussure
dbp:mainInterests
dbr:Grammar dbr:Linguistics
dbp:nativeName
पाणिनि
dbp:quote
The history of linguistics begins not with Plato or Aristotle, but with the Indian grammarian Panini. The greatest linguist of antiquity Pāṇini.. was the greatest linguist of antiquity, and deserves to be treated as such. Father of linguistics
dbp:region
Indian philosophy
dbp:source
— Rens Bod, University of Amsterdam — JF Staal, A reader on the Sanskrit Grammarians
dbp:width
28.0
dbo:abstract
Paninio (en Sanskrito: पाणिनि Pāṇini, filo de Pāṇi) estis antikva hindia sanskrita gramatikisto kaj filologiisto el Gandaro, kiu kredeble laboris en la 4-a aŭ 6-a jarcento a.Kr. jarcentoj. Li estas konata pro lia gramatiko de Sanskrito, en kiu li formulis la 3959 regulojn de Sanskrito. Morfologio en la Aṣṭādhyāyī (la ok ĉapitroj), la fonda teksto de la gramatika teksto de la , kiuj estis la akademiaj help-fakoj de la historia Veda religio. La Aṣṭādhyāyī estas la plej frua konata gramatiko de Sanskrito. Eble ĝi estas bazita sur pli fruaj verkoj. Ĝi estas eble la plej frua verko pri priskriba lingvistiko, generativa lingvistiko. Ĝi estas ampleksa kaj scienca teorio de gramatiko en formo de sutro. Kune kun la verkoj de liaj antaŭuloj ĝi staras je la komenco de la historio de lingvistiko entute. La gramatiko de Panini estas juĝita kiel fino de la periodo Veda sanskrito, kaj enkonduko de la klasika Sanskrito. Pāṇini (sanskrit पाणिनि) var upphovsmannen till Aṣṭādhyāyī (अष्टाध्यायी), en klassisk grammatik för sanskrit, sannolikt från 500-talet f.Kr. Han kallas som "språkvetenskapens fader" och är den första kända person som systematiskt har studerat just språket. I Ashtadhyayi definierar Pāṇini både morfologi och syntax men gör också skillnad mellan talspråkliga och skriftspråkliga uttryck på sanskrit. Andra lingvister som Leonard Bloomfield och Ferdinand de Saussure har tagit intryck av Pāṇini. År 2004 fick Pāṇini sitt eget fem‑rupiers frimärke. Pāṇini (sanskritoz: पाणिनि; K.a. VI.-K.a. IV. mende inguruan) edo Panini, antzinaroko sanskritoaren hizkuntzalari eta gramatikalaria izan zen. Hinduismoan egile gurtua da. Indiako hizkuntzalaritzaren aitatzat hartua, Indiako ipar-mendebaldean bizi izan zen, hasieran. Idatzi zuen testurik ezagunena da, sutra estiloko tratatu bat, sanskritoaren gramatikaz. Uste denez, K.a. VI. edo IV. mendean bukatu zen. 3.959 apalaldi ditu, hizkuntzalaritzaz, sintaxiaz edo semantikaz. Testua adarraren sortzailea da, Veden garaiko ikaskuntza-disziplina bat eta hainbat edo iruzkin izan ditu, hinduen tradizioan ezagunena Patanjaliren . Haren ideiek beste erlijo batzuetako aipamenak ere sortu ditu, adibidez, Budismoan. Pāṇiniren izen konposatuen analisia gaur egungo Indiako hizkuntzen teorien oinarria da; halaber, haren gramatikari buruzko teoria zientifikoa sanskrito klasikoaren hasieratzat hartzen da. Tratatu hari esker, sanskritoa izan zen Indiako literatura eta idazketa hizkuntza nagusia bi milurtekoz. Pāṇiniren analisi morfologikoaren teoriak ez zuen parekorik izan Mendebaldeko kulturan XX. mendera arte. Haren testua Turingen makinarekin alderatu da, hizkuntzaren egitura logikoa eta konputazioa eredu matematiko baten bidez azaltzeko gaitasunagatik. Pánini (v sanskrtu पाणिनि Pāṇini) je jméno starověkého indického jazykovědce odvozené od sanskrtského výrazu pani, což znamená potomek pániů. Je znám svým spisem Vjákarana (mluvnice), který obsahuje 3959 gramatických a fonetických pravidel sanskrtu. Tento originální spis komentoval později Mahariši Pataňdžali ve spise Mahábhášja. Vjákarana patří mezi odvětví védské literatury, védángy (doslova údy véd), zahrnující všechny disciplíny umožňující studium véd: šikšá (fonetika), kalpa (obřad), vjákarana (mluvnice), nirukta (etymologie a lexikologie), čhanda (védská metrika) a džjótišá (astronomie a astrologie). Toto souhrnné dílo v Indii ukončilo období védského sanskrtu a zahájilo období klasického sanskrtu, kdežto v moderní době slouží jako podklad pro lingvistiku. Па́нини (санскр. पाणिनि, Pāṇini — предположительно около V века до н. э.) — древнеиндийский лингвист, представитель северной школы в древнеиндийском языкознании, один из предтеч современной структурной лингвистики, порождающей грамматики, семиотики и логики. Автор санскритской грамматики «Аштадхьяи». Panini (en sanskrit : पाणिनि ; IAST : Pāṇini) est un grammairien de l'Inde antique (probablement du IVe siècle av. J.-C.) né à Chalatura au Gandhara. Il est célèbre pour avoir formulé en 3 959 sutras, connues sous le nom d'Ashtadhyayi (अष्टाध्यायी, Aṣṭādhyāyī et également appelées Paniniya), les règles de morphologie, de syntaxe et de sémantique du sanskrit. L'Ashtadhyayi reste un ouvrage de référence sur la grammaire du sanskrit. Паніні (санскр. पाणिनि, Pāṇini; бл. V ст. до н. е.) — давньоіндійський мовознавець, представник північної школи в давньоіндійському мовознавстві, один з предтеч сучасної структурної лінгвістики, генеративної граматики, семіотики та логіки. Паніні жив у державі Гандхара на півночі Індії. Навчався в місті Таксіла, відомому багатими традиціями мовознавства. Він склав першу в історії Індії нормативну граматику санскриту, («Восьмикнижжя») — коротко сформулювані 3959 сутр (правил), що достатньо описують фонетику, морфологію та синтаксис мови. При цьому Паніні використовував такі поняття, як фонема, морфема, корінь, суфікс, частини мови. Датування життя вченого дуже приблизне. Він народився після VII ст. до н. е. і помер до III ст. н. е. Нічого невідомо про життя Паніні. Єдине, що вчені припускають з найбільшою ймовірністю, — це те, що великий мовознавець не знав грамоту. У сучасному мовознавстві існує особлива область знань — панінізнавство. Pāṇini (Devanāgarī: पाणिनि; patronímico que significa "descendente de Paṇi"), nascido em Gandara (c.520 a.C. – c.460 a.C.), foi um gramático indiano que compôs uma gramática sânscrita com o nome Aṣṭādhyāyī (sânscrito transliterado aṣṭa = oito + ādhyāya = capítulo), constituída por 8.000 sutras ou aforismos, cuja consistência e encadeamento lógico apresentam notável rigor. A composição da gramática de Pāṇini é convencionalmente usada para marcar o fim do sânscrito védico, e o começo do sânscrito clássico. Os registros históricos disponíveis levam a comunidade científica a reputá-lo como a primeira gramática de uma língua produzida na história da civilização humana. Essa gramática foi traduzida pela primeira vez para uma língua europeia no alemão, por , em Lípsia (Alemanha) entre 1837 e 1840. Pāṇini resume e sintetiza toda uma tradição (até então apenas oral) de gramáticos indianos anteriores, e cita o nome de 68 gramáticos predecessores. Sua obsessão pelo estudo do sânscrito deve-se ao fato de que era considerada a língua dos deuses (devavāṇī), e os eruditos davam-se conta de que ela se estava modificando ou "corrompendo". Com efeito, acreditava-se naquela época que apenas uma ligeira diferença ou erro de pronúncia poderia invalidar uma vasta e complicada cerimônia religiosa da cultura local. Decorre disso o rigoroso estudo fonético e fonológico do sânscrito encontrado nesse texto: a análise da articulação é tão profunda que se admira pela sua modernidade. A análise do modo de produção dos sons da língua foi herdada duma tradição antiga, contida nos textos védicos e nos Śikṣā. Nesses textos a distinção entre fone e fonema não é explicita, causando algumas diferenças metodológicas em comparação com a Lingüística ocidental. بانيني (إسمه باللغة السنسكريتية पाणिनि) هو لغوي وفيلسوف هندي مختص باللغة السنسكريتية، يعتبر أول من صاغ قواعد اللغة السنسكريتية، وألتي أعتبرت أول لغة تصاغ لها قواعد، عاش بانيني في القرن الرابع قبل الميلاد في غاندارا في باكستان حالياً، وقد ألف بانيني 3996 قاعدة في اللغة السنسكريتية، وألتي أصبحت فيما بعد اللغة التعريفية للهند القديمة وللديانة الهندوسية. Pāṇini fue un eminente gramático sánscrito de la India antigua.​ Con seguridad, el gramático más célebre y más frecuentemente citado de los antiguos gramáticos de la India. Pāṇini (Devanagari: पाणिनि, pronounced [paːɳɪnɪ]) was a Sanskrit philologist, grammarian, and revered scholar in ancient India, variously dated between the 6th and 4th century BCE. Since the discovery and publication of his work by European scholars in the nineteenth century, Pāṇini has been considered the "first descriptive linguist", and even labelled as “the father of linguistics”. Pāṇini's grammar was influential on such foundational linguists as Ferdinand de Saussure and Leonard Bloomfield. Panini (sanskryt पाणिनि, trl. Pāṇini) (V wiek p.n.e.) – gramatyk indyjski, który stworzył pierwszą gramatykę sanskrytu, złożoną z 3959 reguł – Aṣṭādhyāyī („Ośmioksiąg”). Było to zarazem pierwsze opracowanie gramatyki na świecie. Pāṇini uważany jest za prekursora językoznawstwa formalnego. Jego dzieło jest wciąż podstawą studiów nad sanskrytem. Indyjska legenda powiada, że gdy Panini studiował gramatykę, ukazał się mu bóg Maheśwara (Śiwa), który uderzył 14 razy w bęben zwany mridanga. Dźwięki te ułożyły się w zestaw głosek sanskrytu w postaci 14 reguł zwanych śiva-sūtrāṇi. Najsłynniejszym komentatorem dzieła Paniniego jest Patańdźali, który napisał Mahābhāṣya „Wielki komentarz [do Paniniego]” w II w. p.n.e.. Pāṇini (पाणिनि; IPA [ˈpɑːɳɪnɪ]; ... – ...) è stato un grammatico indiano che visse nel Gandhāra. Famoso per la sua grammatica sanscrita, particolarmente per la sua formulazione delle 3.959 regole della morfologia sanscrita nella grammatica conosciuta come Aṣṭādhyāyī ("Gli otto capitoli"). La grammatica di Pāṇini segna convenzionalmente la fine del sanscrito vedico e l'inizio del sanscrito classico. Pànini (en escriptura devanagari पाणिनि, Pāṇini) va ser un gramàtic indi del segle v aC, nascut en Shalatula, prop d'Attock. Va compondre una gramàtica per a l'estudi del sànscrit, llengua que considerava divina. Hi destaca el detallisme fonètic, no superat fins a la modernitat, que parteix de criteris científics (per exemple, intueix el concepte de fonema). Va inventar una metanotació sintàctica similar a la gramàtica lliure de context de les gramàtiques actuals, i les seves regles recursives en el camp de la morfologia s'apliquen avui dia en lingüística computacional. La seva obra principal fou Astadhyayi, coneguda també com a Astaka. Pànini va establir les regles de la gramàtica sànscrita amb 1.700 elements bàsics. Panini (Devanagari: पाणिनि, Pāṇini, [ˈpaːɳɪn̪ɪ]) war ein indischer Sanskrit-Grammatiker, der wahrscheinlich im 5. oder 4. Jahrhundert v. Chr. lebte und in Taxila lehrte. Er verfasste die älteste erhaltene Grammatik des Sanskrits und damit die älteste erhaltene Grammatik überhaupt. Panini (Sanskriet: Pāṇini; IPA [pɑːɳɪn̪ɪ]?) was een Sanskriet-geleerde en wordt wel gezien als een van de grootste taalkundigen aller tijden. Over de precieze tijd waarin hij leefde (schattingen lopen uiteen van de 7e tot de 3e eeuw v.Chr.), noch over de plaats waar hij woonde bestaat overeenstemming. Zijn enig overgeleverde werk is de (acht boeken), een uitvoerige beschrijving van de grammatica van het Sanskriet. ( 다른 뜻에 대해서는 파니니 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 파니니(산스크리트어: पाणिनी, 기원전 520년 ~ 기원전 460년)는 십육대국 시대에 활동한 고대 인도의 문법학자이다. 기존 베다 시대의 베다 산스크리트어 문법을 총 3,959개의 규칙으로 정리함으로써 오늘날 널리 사용되는 산스크리트어 체계인 고전 산스크리트어를 확립하였다. 19세기에 유럽 학자들이 파니니의 작품을 발견하고 출판한 이래, 파니니는 최초의 기술언어학자로 간주되고 있으며, 언어학의 아버지로 불린다. 파니니의 문법은 페르디낭 드 소쉬르, 레너드 블룸필드와 같은 기초 언어학자에게 영향을 미쳤다. Pāṇini (aksara Dewanagari: पाणिन ; IPA pɑːɳɪn̪ɪ) adalah seorang ahli bahasa dari Gandhara yang diperkirakan hidup antara abad ke-7 SM sampai abad ke-3 SM. Ia terutama termasyhur karena yang pertama kali menulis tentang tata bahasa Sanskerta yang berjudul Aṣṭādhyāyī. Karyanya ini memuat 3.959 hukum bahasa Sanskerta. 波你尼（IAST：Pāṇini；天城文：पाणिनि，意思是“的后代”）是來自古代南亞健馱邏現在巴基斯坦地區的古代。(fl. 公元前4世紀）。 他著名於對的貢獻，特別是在叫做《八篇书》（Aṣṭādhyāyī，意思是“八章”）的文法中對梵語構詞學用 3,959 個規則所做的公式化 ，它是吠陀宗教的輔助學科吠陀支的语法分支的基礎文本。 《八篇书》是最早的已知梵語文法，儘管他提及了以前的文本如《溫那地經》、《界讀》和《群讀》。它是關於、生成語言學最早的已知著作，和緊前於它的學科(、、)一起代表了語言學史的開始。 波你尼的全面和科學的文法理論通過定義介入了古典梵語而通常被作為吠陀梵語時期結束的標誌。 パーニニ（IAST: Pāṇini, デーヴァナーガリー: पाणिनि; "パーニの子孫"の意）は、紀元前4世紀頃のインドの文法学者である。ガンダーラ（現在のパキスタン）出身。 パーニニはサンスクリット文法学者であり、ヴェーダの補助学（ヴェーダーンガ）のひとつとして生まれた文法学（ヴィヤーカラナ）の体系を確立した。パーニニはアシュターディヤーイー（अष्टाध्यायी、「八つの章」の意。『パーニニ文典』とも呼ぶ）として知られる文法体系の中でサンスクリットの形態論を3959個の規則にまとめたことで名高い。 アシュターディヤーイーは母音子音の文字表から語根からの語幹の派生法や複合語の分類及び品詞の活用などについて略記号を用いて古典サンスクリット語文法について詳解している。アシュターディヤーイーはサンスクリット文法についての最古のもののひとつとされているが、パーニニ自身はさらに古い3つの書（ウナーディスートラ、ダートゥパータ、ガナパータ）について言及している。アシュターディヤーイーは共時的言語学、生成言語学としての最古の研究として知られ、またそれとほぼ同じころの、ニルクタ（語源学）、ニガントゥ（類語辞典のようなもの）、シクシャー（音声学、音韻論）とともにの始まりに位置する。 パーニニによる、広範囲かつ科学的な文法理論は、伝統的に続いて来たヴェーダ語の終わりを記しづけ、同時に今日までに至るサンスクリットの始まりを告げるものである。 2004年8月30日月曜日、インドの郵政省はパーニニをたたえる5ルピーの切手を発行した。
dbp:notableIdeas
dbr:Descriptive_linguistics
dbo:notableIdea
dbr:Descriptive_linguistics
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Pāṇini?oldid=1124162476&ns=0
dbo:wikiPageLength
48028
dbo:influenced
dbr:Frits_Staal dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:Leonard_Bloomfield dbr:Chomsky dbr:Franz_Bopp dbr:Patanjali dbr:Roman_Jakobson
dbo:mainInterest
dbr:Grammar dbr:Linguistics
dbo:region
dbr:Indian_philosophy
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Pāṇini