| rdfs:comment
| - The Tristan chord is a chord made up of the notes F, B, D♯, and G♯: Audio playback is not supported in your browser. You can . More generally, it can be any chord that consists of these same intervals: augmented fourth, augmented sixth, and augmented ninth above a bass note. It is so named as it is heard in the opening phrase of Richard Wagner's opera Tristan und Isolde as part of the leitmotif relating to Tristan. (en)
- 트리스탄 화음은 바, 나, 올림라, 올림사(F, B, D#, G#)로 이루어진 화음이다. 일반화시켜서 근음을 기준으로 증4도, 증6도, 증9도의 음정들로 이루어진 화음을 칭하기도 한다. 리하르트 바그너의 오페라 '트리스탄과 이졸데' 도입부의 트리스탄을 상징하는 라이트모티프의 일부로 나오기 때문에 트리스탄 화음이라고 불린다. (ko)
- Тристан-аккорд — аккорд f-h-dis1-gis1, выполняющий роль лейтгармонии в опере Рихарда Вагнера «Тристан и Изольда». Тристан-аккорд — визитная карточка гармонического стиля Вагнера и символ позднеромантической гармонии в целом. (ru)
- 特里斯坦和弦（英語：Tristan chord，德語：Tristan-Akkord）是由F、B、D♯、G♯四个音组成的和弦，属于的一种，最低音与其他音的音程分别为增四度、、增九度，因在瓦格纳歌剧《特里斯坦和伊索尔德》的特里斯坦动机中使用而得名。 特里斯坦和弦的调性不清晰，学术界对此有多种诠释。这个和弦可被看作异名同音的降G大调或降E小调当中的F-A♭-C♭-E♭，亦可看作E大调的属七和弦B-D♯-F♯-A中第五音降半音后变为B-D♯-F-A。功能和声的观点则认为是法国增六和弦（F-A-B-D♯），G♯作为一个倚音解决到A。 特里斯坦和弦引发了所谓的“调性危机”，后来此和弦的重要性逐渐被人认识，被德彪西、布里顿、斯克里亚宾等诸多作曲家引用。 (zh)
- L'acord de Tristany és l'acord format per les notes fa, si, re# i sol#. Per extensió, també rep aquest nom qualsevol acord, en una altra tonalitat, format pels mateixos intervals musicals: partint de la primera nota, una quarta augmentada, una sexta augmentada i una segona augmentada. (ca)
- Der Tristan-Akkord ist ein in Richard Wagners 1865 uraufgeführtem Musikdrama Tristan und Isolde „leitmotivisch“ verwendeter Akkord. Er erklingt erstmals im zweiten Takt des Vorspiels zum I. Akt in den Celli und Holzbläsern, wo er den Abschluss der Cello-Melodie und den Anfang der Oboen-Melodie bildet (NB 1). Eine Variante erklingt am Anfang des III. Akts in den Streichern (NB 2). (de)
- La Tristan-akordo estas akordo, kiun Richard Wagner uzis „gvidmotive“ en sia muzikdramo „Tristan und Isolde“, unuafoje prezentata en 1865. Ĝi aperas je la komenco de la verko en la dua takto de la antaŭludo (kiun Wagner nomis „enkonduko“) en la violonĉeloj kaj lignobloviloj; la ludinstrukcio tekstas: „langsam und schmachtend“ [malrapide kaj sopirege]. (eo)
- El acorde de Tristán es un acorde formado por las notas fa, si, re♯ y sol♯. En general, también se denomina así a cualquier acorde formado con los mismos intervalos musicales, aún en otras tonalidades: partiendo de la nota más grave (fa), una cuarta aumentada (si), una sexta aumentada (re♯) y una novena aumentada (sol♯). El acorde tiene diversas interpretaciones, en función de las notas del acorde que se tomen como «reales». Existe controversia respecto a qué nota debe interpretarse como real, el sol# o el la. Las diferentes lecturas en función de las notas reales son: (es)
- Tristanen akordea Fa, Si, RE# eta Sol# notek osatzen duten akorde bat da. Orokorrean, honela deitzen zaio tarte musikal berberak dituen beste edozein akorderi ere, edozein tonalitetan dela ere. Notarik baxuenetik hasita, igotako laudun bat, hirudun nagusi bat eta laudun justu bat. (eu)
- L’accord de Tristan est l’accord constitué des notes fa, si, ré♯ et sol♯. Plus généralement, c’est tout accord constitué des trois intervalles suivants au-dessus d'une note de basse : quarte augmentée, sixte augmentée et neuvième augmentée. Il se nomme ainsi car c'est le premier accord de Tristan und Isolde, l’opéra de Richard Wagner. Certains veulent y voir l’annonce de l'atonalité, qui en est quand même encore bien éloignée, si tant est qu'elle existe. Peut-il y avoir de l'atonalité là où il y a l'octave et la quinte? (fr)
- L'accordo di Tristano è un accordo formato dalle note fa, si, re# e sol#. Più in generale, l'accordo di Tristano può essere qualsiasi accordo formato da questi intervalli: quarta aumentata, sesta aumentata e la nona aumentata sopra la nota del basso. È così chiamato perché si sente all'inizio dell'opera di Richard Wagner Tristano e Isotta, e costituisce il Leitmotiv del protagonista. Alcuni autori riproporranno in seguito questo accordo nelle loro composizioni, e tra questi possiamo citare: (it)
- トリスタン和音（―わおん）は、 ヘ(F）、ロ(H)、嬰ニ(Dis)、嬰ト(Gis) からなる和音で和声学で言う「導七の和音」又は「減五短七の和音」(Half-diminished seventh chord<英語版>)の一種である。また一般に同じ音程（下から順に増4度、長3度、完全4度）からなる和音をもいう。この和音がリヒャルト・ワーグナーの楽劇『トリスタンとイゾルデ』の冒頭に現れることから名づけられた。 この和音の和声上の機能についてはいろいろな解釈が可能であり、調性的には曖昧である。 この和音はエンハーモニック（異名同音）により、変ト長調VII 7または変ホ短調II 7の へ(F) - 変イ(As) - 変ハ(Ces) - 変ホ(Es) とも、またイ短調ドッペルドミナント7のロ(H) - 嬰ニ(Dis) - 嬰ヘ(Fis) - イ(A)の第五音を下方変異させた ロ(H) - 嬰ニ(Dis) - ヘ(F) - イ(A) （嬰ト(Gis)は倚音または経過音である）とも解釈でき、第五音の下方変異したドッペルドミナントの第二転回形である増六の和音の一種、として捉えることもできる。 ワーグナーはこれによって和音の機能よりも音、響きを強調したといえる。 (ja)
- Akord tristanowski – akord zastosowany przez Richarda Wagnera w drugim takcie preludium do dramatu muzycznego Tristan i Izolda, złożony z dźwięków f-h-dis1-gis1. Akord tristanowski powstaje tu poprzez nałożenie się dwóch motywów muzycznych (leitmotiv): intonowanego przez wiolonczelę motywu Tristana oraz granego przez obój motywu pragnienia miłości. Dlatego często mówi się raczej o zwrocie tristanowskim niż o akordzie tristanowskim. (pl)
- Тристан-акорд — акорд f-h-dis1-gis1, що є лейтгармонією в опері Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда», символ пізньоромантичного стилю гармонії. Особливість структури цього співзвуччя (малий септакорд) робить його тональний контекст невизначеним і двозначним. Ця характерна «недомовленість», що зосереджена в нерозв'язаному Тристан-акорді, далі експлуатується протягом твору, включається (у числі інших засобів музичної виразності) в цілісну музично-драматичну концепцію як символічний і легко пізнаваний слухом елемент. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)