| rdfs:comment
| - Karakojunluská říše (Ázerbájdžánština: Qara Qoyunlarturkmensky Garagoýunly, též psáno jako Kara Koyunlu nebo Qara Qoyunlu) byla oghuzsko-turkickým státním útvarem v oblasti Blízkého východu, který v době svého největšího rozmachu zahrnoval území dnešní Arménie, Ázerbájdžánu, Iráku, východního Turecka a západního Íránu. Říše existovala v letech 1375 až 1468 a její konec přivodil rivalský, akkojunluský stát ze západu. Kromě toho, že zaujímá významné místo v historii ázerbájdžánského národa, státy karakojunluský a akkojunluský se neodmyslitelně podílely na historii a formování ázerbájdžánské státnosti. (cs)
- قره قويونلو (بالتركية: Karakoyunlular) أو دولة قره قويونلو (بالتركية: Karakoyunlu Devleti) ومعناها: «أصحاب الأغنام السوداء». قبيلة تركمانية أسست دولتها عام 1375م، وحكمت شرق الأناضول وأذربيجان والقوقاز وبعض أجزاء من إيران والعراق، ما بين أعوام 1380م إلى 1469م، ثم أنهت قبيلة آق قويونلو ومعناها: «أصحاب الأغنام البيضاء»، هذه الدولة وأزالتها حكمها من التاريخ. (ar)
- La Kara-kojunlo aŭ (Qara Qoyunlu), ankaŭ nomataj Turkoj de Nigra Ŝafo (turke قه ره قویونلو, Garagoýunly, perse قرا قویونلو), estis tjurka triba konfederacio kiu regis super la teritorio konsistanta el nunaj regionoj Armenio, Azerbajĝano, Suda Azerbajĝano, okcidenta Irano, orienta Turkio kaj Irako de ĉirkaŭ 1375 ĝis 1468. (eo)
- Die Qara Qoyunlu (osmanisch und persisch قراقویونلو, turkmenisch Garagoýunly ‚[jene] mit schwarzen Hammeln‘) waren eine turkmenische Stammesföderation in Ostanatolien, Aserbaidschan und weiten Teilen des Iraks und des Irans (ca. 1380–1469). Als Hauptstadt kann Täbris angesehen werden. (de)
- Kara Koyunlu leinua (persieraz: قره قویونلو, azerbaijaneraz: قاراقویونلولار Qaraqoyunlular) oghuz leinuen konfederazio bat izan zen 1374 eta 1468 artean gaur egungo Turkiaren ekialdean, Armenian, Azerbaijanen, Iraken eta Iran mendebaldean gobernatu izan zuena. Inperio persiartua izan zen, hizkuntza, kultura, literatura eta arteari dagokionez eta sunismoa zen erlijio nagusia. Ardi Beltzaren turkomaniarrak ere esaten zitzaien. (eu)
- Les Qara Qoyunlu ou Kara Koyunlu (en turkmène : Garagoýunly ; en turc : Karakoyunlu ; en persan : قراقویونلو), appelés aussi les Moutons noirs turcomans, forment une confédération tribale d'origine turcomane qui a régné sur ce qui est aujourd'hui l'Anatolie orientale, l'Arménie, l'Azerbaïdjan, l'Azerbaïdjan iranien, l'Irak, l'Ilam, le Khouzistan et le nord du Koweït de 1375 à 1469. (fr)
- The Qara Qoyunlu or Kara Koyunlu (Azerbaijani: Qaraqoyunlular قاراقویونلولار, Persian: قره قویونلو), also known as the Black Sheep Turkomans, were a culturally Persianate, Muslim Turkoman monarchy that ruled over the territory comprising present-day Azerbaijan, Georgia, Armenia, northwestern Iran, eastern Turkey, and northeastern Iraq from about 1374 to 1468. (en)
- Kara Koyunlu atau Qara Qoyunlu (bahasa Turkmenistan: قه ره قویونلو / Garagoýunly; Azeri: قرا قویونلو / Qaraqoyunlu; bahasa Turki: Karakoyunlu;bahasa Persia: قرا قویونلو) adalah federasi suku Turkoman Syiah yang berkuasa atas wilayah yang meliputi Armenia, Azerbaijan, , Iran barat, Turki timur dan Irak dari tahun 1375 hingga 1468. (in)
- 카라 코윤루(Kara Koyunlu 혹은 Qara Koyunlu)는 흑양(黑羊) 왕조(/: قرا قویونلو)라고도 하는 중세 아제르바이잔과 페르시아에 걸쳐 있던 나라이다. 시아파 이슬람 국가로서 민족적으로는 투르크계통이었다. 카라 코윤루는 1374년 무렵에 성립하여 1469년 멸망하였다. 카라 코윤루의 투르크멘(Turkoman) 부족들은 한때 헤라트를 중심으로 세력을 형성하여 잘라이르 왕조의 속국으로 지냈다. 그러나 부족들은 곧 반기를 들고 타브리즈를 점령한 (Qara Yusuf)의 지도 하에 독립을 쟁취한다. 1400년 티무르의 군대가 침공하자 는 이집트로 망명하여 맘루크 왕조의 망명객이 되었다. 그는 세력을 끌어 모은 후 1406년 타브리즈를 탈환했다. 4년 후 카라 코윤루의 군대는 바그다드를 함락시켰다. 카라 코윤루의 성장은 한때 그들이 섬겼던 잘라이르 왕조의 몰락을 부추겼다. 1420년 사후에 벌어진 권력 다툼과 티무르 왕조로부터의 위협에도 불구하고 카라 코윤루는 영토에 대한 통제를 잃지 않았다. (ko)
- 黒羊朝（こくようちょう、ペルシャ/アゼリー語：قرا قویونلو）は、イラク北部からアナトリア半島東部を経てアゼルバイジャン、イラン西部に広がる遊牧地帯を支配したテュルク系のイスラム王朝（1375年 - 1468年）。 トゥルクマーンと呼ばれるテュルク系遊牧民の部族連合を元とする遊牧国家であり、王朝名はトルコ語でこの部族連合がカラ・コユンル(Karakoyunlu/Qara Qoyunlu)、すなわち「『黒い羊』に属する者」と呼ばれたことに由来する直訳名称であるが、語源は不明である。 (ja)
- Kara Koyunlu eller Qara Qoyunlu (Svarta Får) var en shiitisk, oghuzturkisk klanbaserad dynasti som hade makten över nuvarande Östturkiet, Azerbajdzjan, Västiran och Irak mellan 1375 och 1468. Enligt den tyske turkologen Gerhard Doerfere, Aghkoyunlu og Garagoyunlu Turkmens: Det er veldig merkelig at ordet «turkmenere» fortsatt fører til forvirring, jeg så i Leningrad at navnet på Oghuz-litteraturen i Irak var Oghuz «turkmenere»; I alle fall er «turkmenerne» i Aqqoyunlu og Qaraqoyunlu aserbajdsjanere. (sv)
- Кара-Коюнлу (туркм. Garagoýunly, азерб. Qaraqoyunlu, тур. Karakoyunlu, перс. قراقویونلی), дослівно перекладається як чорна вівця — держава, утворена з туркменських племен, яка розташовувалася на території сучасної Східної Анатолії, Вірменії, іранського Азербайджану та півночі Іраку з 1375 по 1468.За словами німецького тюрколога Герхарда Дерфере, Агкойунлу і Гарагоюнлу туркмени. : Дуже дивно, що слово «туркмен» досі викликає плутанину, я бачив у Ленінграді, що назва огузської літератури в Іраку була огузька «туркменська»; У всякому разі, «туркмени» Аггоюнлу і Гарагоюнлу — азербайджанці. Джаханшах, правитель Чорної Вівці, писав вірші азербайджанською турецькою мовою. (uk)
- 黑羊王朝是一古代的土庫曼部族的王朝。約于1375年-1468年統治今天的阿塞拜疆、伊朗西北部與伊拉克东北地區。王朝早期为札剌亦儿王朝的藩属，曾被帖木儿帝国击败，最后被白羊王朝消滅。 (zh)
- Els Kara Koyunlu o Qara Qoyunlu (àzeri: Qaraqoyunlu; turc: Karakoyunlu; persa: قرا قویونلو; ‘els Xais Negres’) foren un grup o federació de tribus turcmanes que va governar a part de les actuals Iran, Turquia, l'Iraq, Armènia i l'Azerbaidjan del 1375 al 1468. La mateixa tribu Qara Qoyunlu (Baranlu) era d'origen oghuz i després se li van unir altres tribus com els sadlu del Nakhitxevan, els dhukarlu d'Erzurum, els alpaghut de Marash, els baharlu de Hamadan, els karamanlu de Gandja i Bardaa, els djakirlu d'Ardabil, els ayinlu i algunes menors així com la comunitat turcmana coneguda com a Kara Ulus. La història s'estén sobre un període que comença a la meitat del segle xiv, quan era una tribu dependent d'uns vassalls dels djalayàrides, i el 1469 quan el darrer emir fou eliminat pels Aq Qoyunl (ca)
- Οι Μαυροπροβατάδες (αζερικά قاراقویونلولار, περσικά قره قویونلو, τουρκικά Karakoyunlular) (από τις μαύρες προβιές που φορούσαν οι αρχηγοί στο κεφάλι τους) ή και Καρά Κογιουνλού ήταν σιιτική ομοσπονδία τουρκομανικών φυλών που κατοικούσε στην περιοχή που περιλαμβάνει τη σημερινή Αρμενία (1406), το Αζερμπαϊτζάν, το βορειοδυτικό Ιράν, την ανατολική Τουρκία και το Ιράκ από το 1375 ώς το 1468. Έως το 1468, οι Ασπροπροβατάδες, όντες στη μέγιστη ακμή τους υπό την ηγεσία του Ουζούν Χασσάν (1452–1478), είχαν νικήσει τους Μαυροπροβατάδες και κατακτήσει το Ιράκ, Αζερμπαϊτζάν και δυτικό Ιράν. (el)
- Los Kara Koyunlu o Qara Qoyunlu, también llamados los turcos de ovejas negras (turcomano: قه ره قویونلو / Garagoýunly; persa: قرا قویونلو), fueron una confederación tribal chií turca oguz que gobernó sobre el territorio comprendido en lo que hoy es Armenia, República de Azerbaiyán, Azerbaiyán Meridional, Irán occidental, Turquía oriental e Irak desde alrededor de 1375 hasta 1468. Jahan Shah, el gobernante de la oveja negra, escribió poemas en turco oguz. (es)
- I Kara Koyunlu (in lingua azera: Qaraqoyunlular o Karakoyunlular), o "Turcomanni della Pecora Nera", erano una federazione tribale di origine oghuz che dominò l'attuale Azerbaigian, inclusi gli attuali Iran nordoccidentale e Iraq dal 1375 al 1468. Questa popolazione era in stato di vassallaggio alla dinastia jalayride di Baghdad e Tabriz dal 1375, quando il capo della loro tribù regnante governava Mosul, ma si ribellò e guadagnò la propria indipendenza sotto la guida di Kara Yusuf. (it)
- De Kara Koyunlu (of Qara Qoyunlu), Azerbeizjaans: Qaraqoyunlular قاراقویونلولار),ook wel het Rijk der Zwarte Schapen, was een Sjiitische Oguzisch-Turks tribale federatie die over het huidige Armenië, Azerbeidzjan, Iraans Azerbeidzjan, West-Iran, Oost-Turkije en Irak heerste van 1386 tot 1467. De term zwarte schapen staat in contrast met de witte schapen (Ak Koyunlu). (nl)
- Kara Kojunlu (albo Kara-Kojunlu, Karakojunlu, Kara Kojunłu) – turkmeńska federacja plemienna, od połowy XIV wieku do roku 1469 tworząca państwo u szczytu potęgi obejmujące część wschodniej Anatolii, Dżezirę, Irak i większość Iranu. (pl)
- A Confederação do Cordeiro Preto (em persa: قرا قویونلو; romaniz.: Kara Koyunlu ou Qara Qoyunlu; em turco: قه ره قویونلو; romaniz.: Garagoýunly) eram uma confederação tribal xiita turcomana que governou o território incluído no que hoje é a Arménia, o Azerbaijão, , , e Iraque de cerca de 1375 até 1468. De acordo com o turcólogo alemão Gerhard Doerfere, Aghkoyunlu e Garagoyunlu são turcomenos. É muito estranho que a palavra "turcomeno" ainda leve à confusão, eu vi em Leningrado que o nome da literatura Oguz no Iraque era Oguz "turcomeno"; Em qualquer caso, os "turquemenos" de Aq qoyunlu e Qaraqoyunlu são oguzes. Jeã Xá, o governante das Ovelhas Negras, escreveu poemas em turco. (pt)
- Кара́-Коюнлу́ (тюрк. «чернобаранные» по изображению на знамени тамги кара-коюн; азерб. Qaraqoyunlular قاراقویونلولار) — объединение (племенная конфедерация) огузских тюркских кочевых племён во главе с шиитской туркоманской династией из огузского рода Ивэ, существовавшее в XIV—XV веках в Передней Азии, на территории современных Азербайджана, Армении, Ирака, северо-западного Ирана и восточной Турции. (ru)
|
_Mosque_-_1,_Tabriz,_Iran.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)