| rdfs:comment
| - غنوسيس (باليونانية γνώσις) كلمة يونانية تعني المعرفة وتستعمل في الإنكليزية للإشارة للمعرفة الروحية للقديسين أو الأشخاص المتنورين روحيا. تشير للمعرفة المباشرة من مصدر إلهي أو فوق طبيعي، وبالتحديد إلى التنوير الذي يوثق وجود الأمور فوق الطبيعية. (ar)
- Gnosticismus (z řeckého gnósis, γνώσις poznání) je nábožensko-filozofický směr pozdní antiky, který zažil svůj největší rozmach v 1.–3. století našeho letopočtu. Charakteristické je pro něj odmítání hmotného světa, přesvědčení o spásné roli poznání a víra v božskou jiskru v člověku. Tento článek nepojednává o novognosticismu či jiných proudech . (cs)
- Gnosisa (antzinako grezieratik literalki euskaratuz, ezagutza) korronte filosofiko eta erlijoso batzuetan norberaren kontzientziaren ezagutza, Jainkoaren ezagutza eta ezagutza espirituala izendatzeko erabili den terminoa izan historia. Kontzeptu hori oinarritzat harturik sortutako teoria, korronte, praktika eta mugimenduak gnostizismo izenaren baitan biltzen dira. (eu)
- Gnosis is the common Greek noun for knowledge (γνῶσις, gnōsis, f.). The term was used among various Hellenistic religions and philosophies in the Greco-Roman world. It is best known for its implication within Gnosticism, where it signifies a spiritual knowledge or insight into humanity's real nature as divine, leading to the deliverance of the divine spark within humanity from the constraints of earthly existence. (en)
- Gnosis es el sustantivo griego común para el conocimiento . El término se utiliza en varias religiones y filosofías helenísticas. Se conoce mejor desde el Gnosticismo, donde significa un conocimiento o perspicacia de la verdadera naturaleza de la humanidad como divina, que conduce a la liberación de la chispa divina dentro de la humanidad de las limitaciones de la existencia terrenal. (es)
- グノーシス主義（グノーシスしゅぎ、独: Gnostizismus、英: Gnosticism）またはグノーシス（希: Γνῶσις）は、1世紀に生まれ、3世紀から4世紀にかけて地中海世界で勢力を持った宗教・思想である。グノーシスは、古代ギリシア語で「認識・知識」を意味し、自己の本質と真の神についての認識に到達することを求める思想である。物質と霊の二元論に特徴がある。 グノーシス主義は、地中海世界を中心とするもの以外に、イランやメソポタミアに本拠を置くものがあり、ヘレニズムによる東西文化のシンクレティズムの中から形成されたと見られる。 代表的なグノーシス主義宗教にマニ教がある。 (ja)
- 그노시스는 '지식'을 뜻하는 그리스어의 일반 명사(γνῶ, gnoosis, f.)이다. 이 용어는 다양한 헬레니즘 종교와 철학에서 사용된다. 영지주의로부터 가장 잘 알려져 있는데, 여기서 그것은 인간의 본성에 대한 지식이나 통찰력 자체를 신으로 표현하며, 이는 개인에게 인류 본연의 신성한 불꽃을 전달하여 지구적 존재의 제약으로부터 해방시킨다. (ko)
- Gnose é o substantivo grego comum para conhecimento (γνῶσις, gnōsis, f.). O termo é usado em várias religiões e filosofias helenísticas. É mais conhecido do gnosticismo, em que significa um conhecimento espiritual ou percepção da verdadeira natureza da humanidade como divina, levando à libertação da centelha divina dentro da humanidade das restrições da existência terrena. (pt)
- Gnostycyzm (z stgr. γνωστικός gnostikos „dotyczący wiedzy, służący poznaniu wiedzy istnienia wszechrzeczy”) – doktryny i ruchy religijne powstające na wschodzie cesarstwa rzymskiego od I w. p.n.e do II w., gł. w Syrii i Egipcie, dualistyczne, łączące chrześcijaństwo z pogańskimi (grecko-egipskimi) wierzeniami religijnymi. Gnostykami nazywano tych, którzy nie zadowalając się prostą, naiwną wiarą, dążyli do poznania (γνώσις = wiedza), zrozumienia i poglębienia swojej wiary. (pl)
- Gnosis är ett grekiskt ord för kunskap, vetande och insikt. Ordet används som filosofisk och teologisk term, i synnerhet i samband med gnosticism och andra antika traditioner. Det utgör också ett led i ord som diagnos och prognos. (sv)
- Гно́зис (? гно́сис) (грец. γνώσις - «знання») — філософський термін для позначення «знання», «пізнання», «пізнавання», «спізнавання». Філософи використовують гнозис для визначення духовного знання освіченої людини й описують його як пряме емпіричне знання надприродного або божественного. Термін походить із класичної античної філософії. Особливого поширення він набув за часів раннього християнства та його полеміки з гностицизмом. Це не «просвітленість», яка розуміється в загальному сенсі, як «осявання» чи «пізнавання» (грец. διαφωτισις),але , яка стверджує існування надприродного. (uk)
- 諾斯底主義（英語：Gnosticism字源於古希臘語：γνωστικός，或稱靈知派和靈智派）的“諾斯底”一词在希臘語中意为“知識”，諾斯底是指在不同及團體中的同一信念，這信念可能源自於史前時代，但卻於公元的首數個世紀活躍於地中海週圍與伸延至中亞地區。這信念的主旨就是透過「」（Gnosis，或譯「真知」）來獲得知識。“靈知”在希腊语原文，是指透過個人經驗所獲得的一種知識或意識。諾斯底主義者相信透過這種超凡的經驗，可使他們脫離無知及現世。諾斯底主義可分為受瑣羅亞斯德教影響而傾向善惡二元神論的波斯學派、以及受柏拉圖主義影響而傾向一元神論的敘利亞／埃及學派。 (zh)
- الغنوصية أو العرفانية أو المعرفية (بالإنجليزية: Gnosticism) هي مصطلحات حديثة تطلق على مجموعة من أفكار ومعارف من الديانات القديمة التي انبعثت من المجتمعات اليهودية في القرنين الأول والثاني الميلاديين. وبحسب تفسيرهم للتوراة، اعتبر الغنوصيون (أو العرفانيون) أن الكون المادي هو انبثاق للرب الأعلى الذي وضع الشعلة الإلهية في صلب الجسد البشري. ويمكن تحرير أو إطلاق هذه الشعلة عن طريق معرفتها، أي «أغنصتها». والإشكال الأساسي الأكاديمي الذي يواجه الغنوصية هو ماهيتها، أهي ظاهرة عابرة لديانات متعددة أم هي ديانة بحد ذاتها؟ (ar)
- La gnosi (del grec γνῶσις gnōsis, 'coneixement') és la coneixença espiritual intuïtiva i perfecta, adquirida per mitjà d'una experimentació interna directa, i que proporciona una comprensió transcendental i aperceptiva. Es contraposa a la ciència i a la fe religiosa, considerades com a vies de coneixement imperfectes. Aquesta coneixença s'obté mitjançant la introspecció o la contemplació, utilitzant sovint tècniques espirituals de tipus místic o d'altres preconitzades en general pels ensenyaments esotèrics, fins a experimentar la o epifania. (ca)
- El gnosticisme és una religió sincretista que es va originar al segle I a partir d'idees i sistemes filosòfics i religiosos de l'època entre sectes jueves i cristianes i es va desenvolupar al llarg dels segles II i III per tota la conca Mediterrània. Prioritza el coneixement espiritual (gnosi) per sobre de l'autoritat i les tradicions. Molts textos discuteixen els conceptes d'il·lusió i il·luminació i no sobre el pecat. En general consideren que els humans són ànimes divines (i per tant, perfectes), creades per un déu perfecte, que viuen en un cos i un món material que és imperfecte, ja que ha estat creat per un altre déu que és més proper però no és perfecte. (ca)
- Με τον όρο γνωστικισμός εννοείται ένα προχριστιανικής καταγωγής φιλοσοφικό και θρησκευτικό κίνημα, δείγμα του σύντονου συγκρητισμού της ρωμαϊκής εποχής ο οποίος είχε τις ρίζες του στα μεσογειακά ήθη της ελληνιστικής περιόδου. Ο όρος χρησιμοποιήθηκε επίσης για να περιγράψει διάφορες θρησκευτικές ομάδες των πρώτων τεσσάρων μεταχριστιανικών αιώνων. Ο γνωστικισμός αποτελούσε ένα σωτηριολογικό θρησκευτικό σύστημα, βασισμένο στην ημιδιαισθητική μυστικιστική έννοια της Γνώσης, το οποίο στις περισσότερες περιπτώσεις αποδεχόταν ως λυτρωτική θεότητα τον χριστιανικό Ιησού Χριστό, προσδίδοντάς του όμως διαφορετικές ιδιότητες απ' ό,τι ο χριστιανισμός. Οι γνωστικοί, διεσπαρμένοι σε διάφορες αυτόνομες κοινότητες και χωρίς κεντρικό συντονισμό ή συγκεντρωτικό , ουσιαστικά εκριζώθηκαν έως τον πέμπτο αιώνα α (el)
- Gnostikismo aŭ gnozismo estas formo de religio kiu floris dum la 2-a kaj 3-a jarcentoj. Ĝi eble devenis de grekaj interpretoj de orienta religio. Estis multaj specoj kaj subspecoj de gnostikismo – juda, kristana, zoroastria, idolkulta, ktp – sed el la multaj specoj, la plej forta kaj furora klare estis la kristana gnostikismo de Valentino (la 2-a jarcento), aleksandriano kiu preskaŭ fariĝis la papo ĉirkaŭ 140. Ĉi tie temas ĉefe pri ĉi tiu speco. (Alia ĉefaformo de kristana gnostikismo estis la de Marciono). (eo)
- Gnosis (von altgriechisch γνῶσις gnō̂sis „[Er-]Kenntnis“ bzw. „Wissen“) oder Gnostizismus (latinisierte Form des griechischen γνωστικισμός gnōstikismós) bezeichnet als religionswissenschaftlicher Begriff verschiedene religiöse Lehren und Gruppierungen des 2. und 3. Jahrhunderts n. Chr., teils auch frühere Vorläufer. (de)
- El gnosticismo (del griego antiguo: γνωστικός gnōstikós, "tener conocimiento") es un conjunto de antiguas ideas y sistemas religiosos que se originó en el siglo I entre sectas judías y cristianas antiguas. Estos varios grupos enfatizaban el conocimiento espiritual (gnosis) por encima de las enseñanzas y tradiciones ortodoxas y la autoridad de la iglesia. Viendo la existencia material como defectuosa y malévola, la cosmogonía gnóstica generalmente presenta una distinción entre un Dios supremo y oculto, y una deidad menor y malévola (en ocasiones asociada con Yahveh (Jehová) en el Antiguo Testamento) quien es responsable de crear el universo material. Los gnósticos consideraban que el principal elemento de salvación era el conocimiento directo de la divinidad suprema en la forma de intuic (es)
- Gnostizismoa joera filosofiko eta erlijiosoa da, Erromaren eta Greziaren eraginpean zeuden herrietan K. a. II. mendean zabaldu zena. Gnostizismoak antzinako erlijioetatik hartu zuen iturria, eta haiengan ere izan zuen eragina, baina bere eragin nabarmenena kristautasun sortu berrian izan zuen (elizaren kanonean, kredoan eta epistoletan oinarritutako eraketa), eta garai horretan osatu zen erabat. (eu)
- Is éard atá sa (ó γνωστικός na Gréigise - gnostikos nó “eolas a bheith agat”) téarma nua-aimseartha chun tuairisc a thabhairt ar a lán seanreiligiún a chloígh leis an saol spioradálta agus a thug droim láimhe don saol ábhartha. Shíl siad gur leathdhia a chruthaigh an saol úd. Chuaigh an gnóisíochas i bhfeidhm ar a lán reiligiún a mhúineann gur féidir “gnosis” (eolas, soilsiú, slánú, fuascailt, comhcheangal le Dia) a bhaint amach de bharr chleachtadh an daonchairdis (nó go mbeifí bocht dá bharr) agus na haontumhachta (ag deisceabail de réir a n-acmhainne agus ag rúnpháirtithe go hiomlán) agus de bharr chríonnacht a lorg trí chuidiú le daoine eile. Mar sin féin, bhí éagsúlacht ag gabháil le cleachtadh an ghnóisíochais. (ga)
- Gnostisisme (bahasa Yunani: γνῶσις gnōsis, pengetahuan) merujuk pada bermacam-macam gerakan keagamaan yang beraliran sinkretisme pada zaman dahulu kala. Gerakan ini mencampurkan berbagai ajaran agama, yang biasanya pada intinya mengajarkan bahwa manusia pada dasarnya adalah jiwa yang terperangkap di dalam alam semesta yang diciptakan oleh tuhan yang tidak sempurna. Secara umum dapat dikatakan Gnostisisme adalah agama , yang dipengaruhi dan memengaruhi , Yudaisme, dan . (in)
- Le gnosticisme est un mouvement de pensée centré autour de la notion de « connaissance » (en grec : gnôsis) regroupant des doctrines variées et multiformes qui se développent au cours des IIe et IIIe siècles dans les limites de l'Empire romain. Ces doctrines se caractérisent généralement par l'affirmation que les êtres humains sont des âmes divines emprisonnées dans un monde matériel créé par un dieu inférieur mauvais ou imparfait, le Démiurge ou Yahvé à l'opposé duquel existe un autre être, transcendant et parfait, plus éloigné, un dieu supérieur lié à l'homme par la connaissance qu'il lui a donnée. (fr)
- De façon très générale, la gnose (du grec γνῶσις, gnôsis : connaissance) est une doctrine philosophico-religieuse selon laquelle le salut de l'âme passe par une connaissance (expérience ou révélation) directe de la divinité, et donc par une connaissance de soi. À partir du XIXe siècle, le terme gnose et les concepts qu'il recouvre ont été utilisés dans des contextes beaucoup plus larges, en histoire des religions (y compris non chrétienne), en philosophie, mais aussi en littérature ou en politique, ainsi que par les « nouveaux mouvements religieux », ésotériques et New Age. (fr)
- Il termine gnòsi deriva dal greco antico γνῶσις (gnòsis), vocabolo comune il cui significato originario era "conoscenza". Nelle scienza delle religioni, la parola gnosi assume un significato particolare, in quanto indica una forma speciale di conoscenza religiosa, che non procede da contenuti di fede acquisiti per intermediazione, né a partire da principi o postulati, ma si realizza come accesso diretto al divino, mediante una sorta di illuminazione interiore, al termine di un cammino, spesso misterico, che garantisce il raggiungimento della salvezza spirituale agli iniziati. (it)
- 영지주의(Gnosticism, 고대 그리스어: γνωστικός, 로마자 표기: gnōstikós, 코이네 그리스어: [ɣnostiˈkos], '지식을 가짐')는 일반적으로 1세기 후반에 유대교와 초기 기독교 종파 사이 시작된 종교적 사상 및 체계를 말한다. 여기에 속한 다양한 집단이 존재하였으며 이들은 교회의 정통 가르침, 전통, 권위에 대항한 개인적인 영적 지식을 강조했다. 육체적 존재를 결함이 있거나 악한 것으로 본 영지주의의 우주기원론은 일반적으로 우월하고 숨은 신과, 물질 세계를 창조한 악한 신 데미우르고스(때로는 구약성경의 야훼와 연관)을 구분하는 특색이 있었다. 영지주의자들은 구원에 이르는 주요 요소가 신비주의적 혹은 밀교적인 이해 형태 방식으로 최고 신성에 관한 진실된 지식이라 생각하였다. 많은 영지주의 문서는 원죄와 회개라는 개념을 대신하여 환영과 깨달음이라는 개념을 다룬다. (ko)
- Lo gnosticismo è stato un movimento filosofico, religioso ed esoterico, a carattere iniziatico, molto articolato e complesso, presente nel mondo ellenistico greco-romano, che tra il II e il IV secolo d.C. raggiunse la massima diffusione. Il termine gnosticismo deriva dalla parola greca gnósis (γνῶσις), cioè «conoscenza», che era l'obiettivo che esso si poneva. Il termine gnosticismo venne coniato da Henry More nel 1669, con esplicito riferimento al vocabolo greco «gnosi» utilizzato nell'antichità dai seguaci del movimento. (it)
- Gnosis (γνῶσις) is het Oudgriekse woord voor 'kennis'. Gnosis is de kern in de religieuze overtuiging van een aantal religies die zich in de eerste eeuwen na Chr. ontwikkelden. Het betreft het hermetisme, de gnostiek, het mandeïsme en het manicheïsme. In de Nederlandse literatuur worden religies die gnosis als kernbegrip hadden gezamenlijk weleens benoemd met het woord gnosticisme. (nl)
- Gnoza (stgr. γνῶσις gnosis "poznanie, wiedza") – forma świadomości religijnej podkreślająca wartość wiedzy jako narzędzia (samo)zbawienia. Mitologia gnostycka przedstawia człowieka jako pogrążonego we śnie – obudzenie z niego to poznanie prawdy o swoim duchowym powołaniu. Zasadniczą cechą światopoglądu gnostycznego (różnych proweniencji) jest przekonanie o upadku Ducha i uwięzieniu w świecie. (pl)
- Гно́зис (гно́сис) (от греч. γνώσις — «знание») — высшее, эзотерическое, откровенное, мистическое знание. Центральное понятие гностицизма. В раннем христианстве эзотерическому знанию гностиков противопоставляется идеал «истинного», христианского гнозиса — высшего проникновенного богопознания. Заметное распространение понятие получает в оккультно-мистических учениях Нового времени и XX века. В Новое время гнозис был составной частью ряда оккультных учений. В XX веке приобрёл широкую популярность в рамках новых религиозных, духовных и мистических движений. (ru)
- O gnosticismo (do grego Γνωστικισμóς; romaniz.: gnostikismós; de Γνωσις, gnosis: 'gnose', e gnostikos: 'conhecedor, sábio') é um conjunto de correntes filosófico-religiosas sincréticas oriundas da região do mediterrâneo durante os séculos I e II d.C., alicerçado em interpretações de relatos bíblicos e apócrifos pelo viés filosófico médio-platônico e de cultos de mistérios greco-romanos e orientais. Mesclara-se ao cristianismo primitivo dos primeiros séculos desta era, e fora condenado como heresia após um período de prestígio entre os intelectuais cristãos. (pt)
- Gnosticism (från det gammalgrekiska ordet γνωστικός gnostikos, ungefär "att besitta kunskap") är ett samtida begrepp för en uppsättning religiösa idéer som frodades i det judisk-kristna kulturområdet runt år 1–200. Baserat på en viss tolkning av Torah och andra religiösa skrifter trodde dess anhängare att världen skapats av en emanation av Gud som fångat en ursprunglig gudsgnista i människans kropp, en gnista som kunde befrias genom gnosis (andlig insikt). (sv)
- Гностицизм (от др.-греч. γνωστικός, «обладающий знанием») – собрание религиозных идей и систем, возникших в конце I века нашей эры среди иудейских и ранних христианских сект. Последователи гностицизма ставили личное духовное знание (гнозис) выше ортодоксальных учений, традиций и авторитета традиционных религиозных институтов. Считая материальное существование порочным или злым, гностическая космогония обычно проводит различие между верховным, скрытым Богом и злобным меньшим божеством (иногда связанным с Яхве Ветхого Завета), ответственным за создание материальной вселенной. Гностики считали главным элементом спасения прямое познание верховной божественности в форме мистического или эзотерического постижения. Многие гностические тексты имеют дело не с концепциями греха и раскаяния, а с иллю (ru)
- Гностици́зм (від лат. gnostikos «обізнаний»; грец. γνῶσις «знання») — низка релігійних течій, що розвивалися паралельно з християнством. Гностицизм, в його розвинених формах, представляв собою поєднання східних і елліністичних мотивів з християнською інтерпретацією історії та призначення людства. Загальним для гностичних систем є різкий дуалізм — протиставлення духу і матерії. В основі гностичного міфу лежало уявлення, що світ наповнений злом і це зло жодним чином не могло бути створене Богом. Звідси слідувало, що світ створений або обмеженою у своїй могутності силою, або наперед визначено злою, яку гностики іменують Деміургом. Мета гностицизму полягає у возз'єднанні людини зі справжнім Богом завдяки таємному знанню — гнозису. Із гностицизмом пов'язане виникнення маніхейства. Він справив з (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)