| rdfs:comment
| - Franz Nissl (* 9. September 1860 in Frankenthal (Pfalz); † 11. August 1919 in München) war ein deutscher Psychiater und Neuropathologe. Besonders bekannt geworden ist Nissl durch seine histopathologischen Hirnstudien, bei denen er 1894 die sogenannten Nissl-Schollen und die Nissl-Färbung entdeckte. (de)
- Franz Alexander Nissl (9 September 1860, in Frankenthal – 11 August 1919, in Munich) was a German psychiatrist and medical researcher. He was a noted neuropathologist. (en)
- Franz Alexander Nissl (Frankenthal, 9 de septiembre de 1860-Múnich, 11 de agosto de 1919) fue un psiquiatra, neurólogo e investigador médico alemán. Es el científico que da el nombre a los cuerpos de Nissl, gránulos que aparecen en las células nerviosas. (es)
- Franz Nissl (9 septembre 1860 à Frankenthal (Palatinat) - 11 août 1919 Munich) est un neurologue neuropathologiste et psychiatre allemand. Il donne son nom à une technique de coloration particulièrement utile en neuropathologie car elle ne fait apparaître que les corps cellulaires des neurones (péricaryon) et non leurs prolongements (axones). C'est grâce à cette coloration qu'il décrivit les corps de Nissl, qui correspondent au réticulum endoplasmique rugueux des neurones. (fr)
- Franz Nissl (Frankenthal, 9 settembre 1860 – Monaco di Baviera, 11 agosto 1919) è stato un neurologo tedesco. (it)
- Franz Alexander Nissl (Frankenthal, 9 de setembro de 1860 — Munique,11 de agosto de 1919) foi um notável psiquiatra, neuropatologista e pesquisador médico alemão. (pt)
- Franz Nissl, född 9 september 1860 i Frankenthal (Pfalz), död 11 augusti 1919 i München, var en tysk läkare. Nissl blev medicine doktor 1885, docent 1896, 1901 extra ordinarie och 1904 ordinarie professor i psykiatri i Heidelberg. Han studerade särskilt den finare byggnaden av det centrala nervsystemet i normalt tillstånd och vid sjukliga förändringar. (sv)
- Franz Nissl (ur. 9 września 1860 w Frankenthal (Pfalz), zm. 11 sierpnia 1919 w Monachium) – niemiecki lekarz neurolog, neuropatolog i psychiatra. (pl)
- 弗朗茨·尼氏 （Franz Nissl）（1860年9月9日－1919年8月11日）是德國的一位醫學研究員及著名的神經病理學家。生于弗蘭肯塔爾，死于慕尼黑。 (zh)
- Franz Nissl (Frankenthal, 9 de setembre de 1860 – Munic, 11 d'agost de 1919) va ser un psiquiatre i neuropatòleg alemany. Fou assistent de Bernhard von Gudden, deixeble de Carl Weigert i amic i company d'Alois Alzheimer. Treballà amb Emil Kraepelin a la Universitat de Heidelberg i ocupà la càtedra de Psiquiatria d'aquesta institució entre 1903 i 1918. Va ser el primer en descriure les cèl·lules glials activades no-fagocítiques. Durant la Primera Guerra Mundial li fou assignada la direcció d'un gran hospital militar, circumstància que limità molt les seves activitats de recerca. Morí de forma inesperada a conseqüència d'una nefropatia aguda, poc després de traslladar-se a Munic per indicació de Kraepelin amb el propòsit d'incorporar-se a l'Institut alemany d'investigacions psiquiàtriques (a (ca)
- Franz Nissl (Frankenthal, 9 september 1860 – München, 11 augustus 1919) was een Duitse psychiater en neurologisch onderzoeker. Van oorsprong was het de bedoeling dat Nissl priester zou worden, maar hij verkoos het om medicijnen te gaan studeren. Dit deed hij in München onder professor Bernhard von Gudden. (nl)
- Франц Ниссль (нем. Franz Nissl, 1860—1919) — немецкий невропатолог и психиатр. Известен своим методом окраски нервных волокон (метод Ниссля), изобретённый им ещё в студенческие годы, и открытой им субстанцией в теле и дендритах нейронов (субстанция Ниссля). Обрел известность изучением , строения нейронов, изменений глии, элементов крови и кровеносных сосудов. Основная заслуга Ф. Ниссля — соотнесение наблюдаемых фактов строения и морфологических изменений с нервной и психиатрической патологией. Ближайший друг и соавтор Алоиса Альцегеймера. (ru)
- Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя. Відомий своїм методом забарвлення, винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (хроматофільна субстанція). Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією. Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)