| rdfs:comment
| - Das Epigraph (gr. ἐπιγραφή epigraphe „Aufschrift“, „Inschrift“) ist eine veraltete Bezeichnung für eine antike Inschrift. Die historische Hilfswissenschaft, die sich mit solchen Inschriften befasst, wird als Epigraphik bezeichnet. Im übertragenen Sinn wird Epigraph für ein Zitat oder einen sonstigen Satz verwendet, der einem literarischen Werk oder seinen Abschnitten als Hinführung zum folgenden Thema oder Umspielung des Themas vorangestellt wird. Siehe auch:
* Motto (Literatur)
* Epigramm
* Pseudepigraph (de)
- In literature, an epigraph is a phrase, quotation, or poem that is set at the beginning of a document, monograph or section thereof. The epigraph may serve as a preface to the work; as a summary; as a counter-example; or as a link from the work to a wider literary canon, with the purpose of either inviting comparison or enlisting a conventional context. A book may have an overall epigraphy that is part of the front matter, or one for each chapter. (en)
- エピグラフ（epigraph）は、文書の巻頭に置かれる句、引用、詩などの短文のこと。題句、銘句、題辞。他に、石・彫刻・硬貨に刻む碑銘、碑文の意味もある。 (ja)
- Epigraf (gr. „napis”) – inskrypcja, napis umieszczony na rzeźbie, wykuty w kamieniu albo wyryty w metalu lub drewnie. Element architektoniczny, umieszczony na pomniku, grobowcu, budowli lub tablicach pamiątkowych, erekcyjnych, wotywach itp. Stosowany jest od czasów starożytnych celem upamiętnienia różnych osób lub zdarzeń. Badaniem epigrafów zajmuje się epigrafika. (pl)
- Epígrafe (do grego antigo «ἐπιγραφή», derivado de ἐπιγράφω, "escrever acima de") é originalmente uma inscrição em prosa ou em versos que se coloca, talhada em bronze ou mármore, sobre tumbas para lembrar a memória de um defunto (neste caso, chamada de epitáfio), ou também em outros lugares em comemoração de pessoas e eventos importantes. (pt)
- L'epígraf és un recurs d’escriptura consistent en una breu citació que l’autor inclou a l’inici d’una obra literària, científica o acadèmica (o de cadascun dels seus capítols) per tal d’indicar-ne el tema o el contingut. (ca)
- El epígrafe es un lema que, a modo de sentencia, pensamiento o cita de un autor conocido, sintetiza o ilustra la idea general, plan o estilo de un libro o capítulo de este. Generalmente el epígrafe se escribe debajo del título de la obra o al principio de cada capítulo. Los antiguos escritores hicieron poco uso de los epígrafes, pero en el siglo XVI empezaron a prodigarse, continuando con profusión en la centuria siguiente. En el uso de los epígrafes se distinguieron en Italia en el siglo XVI tanto Pietro Bembo como Benedetto Varchi, Sperone Speroni, y Giorgio Vasari, y en siglo XVII corresponde citar a Marini, Gentili, Emanuele Tesauro, Adimari, Daniello Bartoli, Doni, y Giorio. Y entre los franceses, apareció por primera vez el epígrafe en el Diccionario de Trevoux. (es)
- Une épigraphe est une citation placée en tête d'un écrit, en particulier un livre ou une partie d'un livre (un chapitre, par exemple), pour en suggérer le contenu ou l'esprit, et donner ainsi une idée des intentions de l'auteur. Par métonymie, l'épigraphe est souvent appelée « exergue» (étymologiquement, « ce qui est hors de l’œuvre ») mais cet emploi est généralement considéré comme abusif. (fr)
- Эпи́граф (от др.-греч. ἐπι-γρᾰφή — «надпись» ← ἐπι — «на, сверх» + γράφω — «пишу») — это фрагмент текста, помещённый перед началом произведения или его части (после названия) и отделённый от основного текста графически (шрифтом, отбивкой) и структурно (поскольку противопоставлен основному тексту). Чаще всего в функции эпиграфа выступает цитата, авторство которой обычно указывается здесь же (хотя может и не указываться — особенно если оно широко известно). Основные задачи эпиграфа — включение в произведение элемента диалогичности: эпиграф предлагает читателю прочесть последующий текст в свете сформулированной в эпиграфе мысли, на фоне произведения, из которого эпиграф заимствован, или в свете сочинений автора эпиграфа. (ru)
- Епіграф (грец. ἐπιγραφή — «напис») — цитата, влучний вислів, афоризм чи прислів'я, подані перед текстом літературного твору або перед його окремими розділами. Звертання письменника до епіграфа залежить від типу його художнього мислення, стилю та задуму твору. Вводячи цей факультативний елемент, автор надає йому великого значення. Епіграф часто служить ключем до осмислення художньої концепції, виражає основну колізію, тему, ідею або настрій твору, допомагаючи його сприйманню, а також означає асоціативні зв'язки твору з літературною традицією та сучасністю.1. У стародавніх греків — напис на пам'ятнику. (uk)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)