| rdfs:comment
| - Enrico Berlinguer (IPA [berliŋ'gwɛr]) (25 de maig de 1922 – 11 de juny de 1984) va ser un polític italià, secretari general del Partit Comunista Italià (PCI) des de 1972 fins a la seva mort. (ca)
- Enrico Berlinguer ([berliŋ'gwɛr]) (25. května 1922 Sassari – 11. června 1984 Padova) byl italský politik, národní tajemník Komunistické strany Itálie (Partito Comunista Italiano) od roku 1972 až do své smrti. Prosazoval spíše umírněnou politiku („historický kompromis“ s křesťanskou demokracií) a v roce 1980 se po kritice sovětského vpádu do Afghánistánu definitivně rozešel s Moskvou. (cs)
- إنريكو برلينغوير (بالإيطالية: Enrico Berlinguer) سياسي إيطالي (25 مايو، 1922 – 11 يونيو، 1984). كان السكرتير الوطني للحزب الشيوعي الإيطالي منذ سنة 1972 حتى وفاته. (ar)
- Ο Ενρίκο Μπερλινγκουέρ (Enrico Berlinguer, Σασσάρι της Σαρδηνίας, 25 Μαΐου 1922 - Πάδουα, 11 Ιουνίου 1984) ήταν Ιταλός πολιτικός, ηγέτης του Ιταλικού Κομμουνιστικού Κόμματος (Partito Comunista Italiano ή PCI) από το 1972, οπότε εκλέχθηκε γραμματέας από το 13ο συνέδριο στο Μιλάνο, μέχρι τον θάνατό του. Ήταν γόνος οικογένειας ευγενών καταλανικής καταγωγής. (el)
- Enrico Berlinguer (IPA [berliŋ'gwɛr]) (* 25. Mai 1922 in Sassari, Sardinien; † 11. Juni 1984 in Padua) war ein italienischer Politiker. Er war von 1972 bis 1984 Generalsekretär der Kommunistischen Partei Italiens (Partito Comunista Italiano – PCI) und ein führender Vertreter des transnationalen Kommunismus, insbesondere des Eurokommunismus. (de)
- ([Enriko Berlingŭer], Sassari, 25-a de majo 1922 – Padovo, 11-a de junio 1984) estis itala politikisto. Li estis elektita kiel ĝenerala sekretario de la Itala Komunista Partio ĝis 1984, kiam mortis. (eo)
- Enrico Berlinguer (Sassari, Sardinia, Italia, 1922ko maiatzaren 25a - Padua, Italia, 1984ko ekainaren 11) politikari italiarra izan zen. (eu)
- Enrico Berlinguer (25 Mei 1922 – 11 Juni 1984) adalah seorang politikus Italia, dianggap sebagai pemimpin paling populer dari Partai Komunis Italia(PCI),, yang ia pimpin sebagai sekretaris nasional dari tahun 1972 sampai kematiannya selama periode menegangkan dalam sejarah Italia, ditandai dengan Tahun-tahun kepemimpinan dan sosial konflik seperti Musim Gugur Panas 1969–1970. Selama kepemimpinannya, dia menjauhkan partai dari pengaruh Partai Komunis Uni Soviet dan mengejar garis moderat, memposisikan ulang partai dalam politik Italia dan menganjurkan akomodasi dan persatuan nasional. (in)
- Enrico Berlinguer (API [berliŋ'gwɛr]), né le 25 mai 1922 à Sassari, en Sardaigne, et mort le 11 juin 1984 à Padoue, en Vénétie, est un homme politique italien, secrétaire général du Parti communiste italien (PCI) de 1972 à sa mort. Il compte parmi les inspirateurs du courant eurocommuniste, lequel se distinguait par son indépendance vis-à-vis de l'Union soviétique, qu'il sut manifester dès les années 1970. (fr)
- 엔리코 베를링구에르(이탈리아어: Enrico Berlinguer, 1922년 5월 15일~1984년 6월 11일)는 이탈리아의 정치인이다. 이탈리아 공산당 서기를 맡으면서 기독교민주당과 '역사적 타협'을 통해 공조하였다. (ko)
- Enrico Berlinguer (IFA [berliŋ'gwɛr]?) (Sassari, 25 mei 1922 – Padua, 11 juni 1984) was een van de belangrijkste politici van het naoorlogse Italië. (nl)
- エンリコ・ベルリングェル（Enrico Berlinguer [enˈriko berliŋˈɡwɛr] 発音を聞く、1922年5月25日 - 1984年6月11日）は、イタリアの政治家。イタリア共産党（Partito Comunista Italiano/PCI）第5代目書記長（共産党の書記長の要職）を歴任した。「ベルリンゲル」と表記されることもある。 (ja)
- Enrico Berlinguer [berliŋ'gwɛr], född 25 maj 1922 i Sassari, Sardinien, död 11 juni 1984 i Padua, Veneto, var en framstående italiensk kommunistisk politiker. Han var generalsekreterare för Italienska kommunistpartiet (Partito Comunista Italiano, PCI) från 1972 till 1984. (sv)
- Enrico Berlinguer (Sássari, Itália, 25 de maio de 1922 — Pádua, Itália, 11 de junho de 1984) foi um político italiano e secretário-geral do Partido Comunista Italiano (PCI) de 1972 até sua morte. (pt)
- Энри́ко Берлингуэ́р (итал. (инф.); 25 мая 1922, Сассари — 11 июня 1984, Падуя) — итальянский политик, секретарь Итальянской коммунистической партии с 1972 года вплоть до своей кончины. При нём произошёл постепенный переход ИКП с позиций марксизма-ленинизма на позиции еврокоммунизма и мирного сосуществования с представителями иных политических взглядов. Нараставшее недоверие между ИКП и КПСС закончилось полным разрывом в 1980 году, когда Берлингуэр открыто осудил ввод советских войск в Афганистан. Берлингуэру не удалось достичь главной цели — формирования коммунистического правительства или хотя бы ввода коммунистов в правительство, но при нём резко возросло представительство коммунистов в местных органах власти Италии. (ru)
- 恩里科·贝林格（Enrico Berlinguer；1922年5月25日－1984年6月11日），前義大利共產黨总书记。 (zh)
- Енріко Берлінгуер (італ. Enrico Berlinguer; 25 травня 1922, Сассарі — 11 червня 1984, Падуя) — італійський політик, секретар Італійської комуністичної партії з 1972 до смерті. При ньому стався поступовий перехід ІКП з позицій марксизму-ленінізму на позиції «єврокомунізму» і мирного співіснування з представниками інших політичних поглядів. Недовіра, яка зростала між ІКП і КПРС, закінчилась повним розривом в 1980 р., коли Берлінгуер відкрито засудив введення радянських військ в Афганістан. Берлінгуеру не вдалося досягти головної мети — формування комуністичного уряду або хоча б введення комуністів в уряд, але при ньому різко зросла представництво комуністів у місцевих органах влади Італії. (uk)
- Enrico Berlinguer (Italian: [enˈriːko berliŋˈɡwɛr]; 25 May 1922 – 11 June 1984) was an Italian politician, considered the most popular leader of the Italian Communist Party (PCI), which he led as the national secretary from 1972 until his death during a tense period in Italy's history, marked by the Years of Lead and social conflicts such as the Hot Autumn of 1969–1970. (en)
- Enrico Berlinguer (IPA [berliŋ'gwɛr]) (Sassari, Cerdeña, 25 de mayo de 1922-Padua, Véneto, 11 de junio de 1984) fue un político italiano. Considerado el líder más popular del Partido Comunista Italiano (PCI), que dirigió como su secretario nacional desde 1972 hasta su muerte durante un período de fuerte tensión de la historia de Italia, marcado por los años del plomo y los conflictos sociales como el otoño caliente de 1969-1970. Hizo que su partido se alejara de la influencia del Partido Comunista de la Unión Soviética y siguió una línea moderada, reposicionando al partido dentro de la política italiana y abogando por la unidad nacional. Esta estrategia se denominó eurocomunismo y fue visto como su principal portavoz. Esta sería adoptada por los demás partidos comunistas significativo (es)
- Enrico Berlinguer (AFI: /berliŋˈɡwɛr/, ; Sassari, 25 maggio 1922 – Padova, 11 giugno 1984) è stato un politico italiano, tra le figure più influenti e iconiche della cosiddetta Prima Repubblica. Attivo nell'antifascismo sardo, nel 1943 s'iscrisse al Partito Comunista. Nel dopoguerra fu tra i principali artefici della ricostituzione della sua organizzazione giovanile, la FGCI, che guidò fino al 1956. Nel 1962 entrò nella segreteria del PCI e divenne responsabile della sezione esteri. Eletto segretario generale del partito nel 1972, mantenne tale ruolo fino alla prematura scomparsa dodici anni dopo, a seguito di un ictus che lo colpì durante un comizio. (it)
- Enrico Berlinguer (MAF [berliŋ'gwɛr]) (ur. 25 maja 1922 w Sassari, zm. 11 czerwca 1984 w Padwie) – polityk włoski. Od 1972 do śmierci przywódca Włoskiej Partii Komunistycznej (WPK). W czasie II wojny światowej walczył w ruchu oporu. Do WPK wstąpił w 1943. W 1972 został wybrany na sekretarza generalnego WPK. Krytyk radzieckiej polityki, sprzeciwiał się interwencji ZSRR podczas praskiej wiosny oraz wojnie w Afganistanie. Był zwolennikiem samodzielności zachodnioeuropejskich partii w ruchu komunistycznym. Współtwórca eurokomunizmu i koncepcji włoskiego „historycznego kompromisu”, czyli współpracy komunistów z chadekami. (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)