| rdfs:comment
| - Εμπειρισμός στη φιλοσοφία ονομάζεται η θεωρία που υποστηρίζει πως η πηγή και τα συστατικά της ανθρώπινης γνώσης προέρχονται από την εμπειρία που αποκτάται μέσω των αισθήσεων. Αυτές μπορεί να είναι είτε οι πέντε αισθήσεις (ακοή, όραση, αφή, όσφρηση, γεύση) ή εσωτερικές αισθήσεις όπως ο πόνος και η . (el)
- Der Ausdruck Empirismus wird bei Klassifikationen erkenntnistheoretischer Ansätze für Theorien verwendet, denen zufolge Wissen, verstanden als gerechtfertigte wahre Erkenntnis, zuerst oder ausschließlich auf Sinneserfahrung beruht (einschließlich der Verwendung wissenschaftlicher Instrumente). (de)
- San fhealsúnacht, is teoiric í an t-eimpíreachas a deir nach dtagann an t-eolas ach nó go príomha ó eispéireas céadfach . Tá sé ar cheann de roinnt tuairimí ar an eipistéimeolaíocht, mar aon leis an réasúnachas agus an sceipteachas . Cuireann an t-eimpíreacht béim ar ról na fianaise eimpírí i bhfoirmiú smaointe, seachas smaointe nó traidisiúin dúchasacha. (ga)
- ( 실험주의는 여기로 연결됩니다. 교육사상 측면에서의 실험주의에 대해서는 실험주의 (교육사상) 문서를 참고하십시오.) 경험론(經驗論, 영어: empiricism)이란 철학에서 감각의 경험을 통해 얻은 증거들로부터 비롯된 지식을 강조하는 이론이다. 합리주의가 인식 원천을 오직 이성에서만 추구하는 것과 대립한다. 경험론은 인식론으로 알려진 인간의 지식에 관한 학문 중 가장 널리 퍼진 관점이기도 하다. 경험론에서는 관념의 형성 과정에서 생득관념이나 관습보다는 경험과 증거, 특히 감각에 의한 지각을 강조한다. 같은 맥락에서, 과학철학에서의 경험론은 증거와 밀접하게 관련된 과학적인 지식, 특히 실험에 그 토대를 두고 있는 관점들을 강조한다. 이는 모든 가설과 이론들은 오로지 연역적인 추론이나 직관, 또는 계시가 아니라 자연계에서의 기존의 관찰에 반(反)하여 검증되어야 한다는 것을 내용으로 하는 과학적 방법의 기초를 이루고 있다. 따라서, 과학은 완전히 방법론적으로 실증적인 학문이라고 할 수 있다. (ko)
- 経験論（けいけんろん）、あるいは、経験主義（けいけんしゅぎ、（英: empiricism）とは、「人間の全ての知識は我々の経験に由来する」とする哲学上または心理学上の立場である。中でも感覚・知覚的経験を強調する立場は特に感覚論と呼ぶ。 (ja)
- Empirism är en filosofisk lära som tar sin utgångspunkt i tanken att all kunskap om yttervärlden har sitt ursprung i sinnesintryck. Det enda som kan betraktas som tillförlitligt är det som kan beläggas erfarenhetsmässigt. Inom läran om vetenskaplig metod beskrivs ibland empirism som att låta erfarenhetsmässiga fakta bestämma utformningen av teorin kring ett område, vilket är en väsentligt annorlunda metod än framför allt hypotetisk deduktion. Se artikeln empiri och artikeln grundad teori. (sv)
- الفلسفة التجريبية أو الإمبريقية (مقترضة باليونانية: εμπειρισμός وتترجم: التجريبية) هي توجه فلسفي يؤمن بأن كامل المعرفة الإنسانية تأتي بشكل رئيسي عن طريق الحواس والخبرة. تنكر التجريبية وجود أية أفكار فطرية عند الإنسان أو أي معرفة سابقة للخبرة العملية. أما مصطلح امبيريقية فيعبر عن الخبرة والخبرة مصدرها الحواس وبالتالي فإن المعرفة الإنسانية تستمد شرعيتها من مرورها بهذه الحواس حتى تصبح بذلك قابلة للتحقق من صحتها ومفهوم الامبريقية يدل عن كل ما يتعلق بدراسة المجتمع الإنساني بالاحتكام إلى الواقع المحسوس سواء في اختيار المشكلة وجمع الحقائق أو تصنيف البيانات وتحليلها. (ar)
- L'empirisme és un corrent filosòfic sorgit a les Illes Britàniques al segle xviii que és tradicionalment considerat com a oposat al racionalisme. S'inscriu dins de la filosofia moderna (segles xvii-xviii), que té com a principal problema l'estudi dels orígens i límits del coneixement (epistemologia). Segons els empiristes, aquest coneixement prové de l'experiència i està limitat per aquesta. (ca)
- Empirismus (řecky ἐμπειρισμός ze zkušenosti) je gnozeologický směr ve filozofii a převládající přístup ve většině vědních oborů, který za jediný zdroj poznání pokládá smyslové zkušenosti. Stojí v protikladu k racionalismu, který klade důraz na rozumovou složku poznání, jako jsou například u Kanta apriorní formy prostoru a času, které jsou předpokladem každé zkušenosti a nedají se z ní tedy odvodit. (cs)
- Empiriismo estas skolo de filozofio fondita de Locke. Laŭ Locke, ne ekzistas iu ajn ideo en la menso je nasko; anstataŭe la mensoestas tabula rasa aŭ tabulo blanka. La tabulo malblankiĝas, kiam la menso ricevas sensan impreson kaj el tiu eltiras ideojn per racio. Kie Kartezio diris racio + denaskaj ideoj → scio Locke diris racio + sento → scio Aristotelo, por komparo,diris antaŭ 2000 jaroj: racio + aksiomoj + sento → scio kaj en la 13-a jarcento,Tomaso de Akvino diris: racio + aksiomoj + sento + fido → scio Poste la samskolanoj George Berkeley kaj Hume disputiskontraŭ Locke pri la naturo de homa scio. (eo)
- In philosophy, empiricism is an epistemological theory that holds that knowledge or justification comes only or primarily from sensory experience. It is one of several views within epistemology, along with rationalism and skepticism. Empiricism emphasizes the central role of empirical evidence in the formation of ideas, rather than innate ideas or traditions. However, empiricists may argue that traditions (or customs) arise due to relations of previous sensory experiences. (en)
- Enpirismoa ezagutzaren iturri bakar edo nagusitzat zentzumenei lotutako esperientzia hartzen duen da. Ezagutzari buruzko teoria nagusietako bat da, arrazionalismoarekin eta eszeptizismoarekin batera. Enpirismoaren muturreko ikuspegiaren arabera esperientzia da ezagutza ororen oinarria, ez bere iturriari dagokionez bakarrik, baizik eta baita bere edukiari dagokionez ere. Ezagutza mundu sentigarritik abiatzen da kontzeptuak osatzeko eta hauek sentigarria denean dute justifikazioa eta muga, hau da, zentzumenen bidezko esperientziak sortzen du ezagutza. (eu)
- El empirismo es una teoría filosófica que enfatiza el papel de la experiencia y la evidencia, especialmente la percepción sensorial, en la formación de ideas y adquisición de conocimiento, sobre la noción de ideas innatas o tradición. Para el empirismo más extremo, la experiencia es la base de todo conocimiento, no solo en cuanto a su origen sino también en cuanto a su contenido. Se parte del mundo sensible para formar los conceptos y estos encuentran en lo sensible su justificación y su limitación. (es)
- L'empirisme désigne un ensemble de théories philosophiques qui font de l'expérience sensible l'origine de toute connaissance ou croyance et de tout plaisir esthétique. L'empirisme s'oppose en particulier à l'innéisme et plus généralement au rationalisme « nativiste » pour lesquels nous disposerions de connaissances, idées ou principes avant toute expérience. L'empirisme est à l'origine de la théorie associationniste de l'esprit en psychologie, qui explique la formation des représentations mentales par la conjonction d'idées simples. (fr)
- Empirisme adalah suatu aliran dalam filsafat yang menyatakan bahwa semua pengetahuan berasal dari pengalaman indra manusia. Secara etimologi, istilah empirisme berasal dari bahasa Yunani emperia, yang berarti pengalaman. Dalam empirisme, kebenaran hanya dapat diperoleh melalui pengalaman. Pola pikir empirisme mengandalkan bukti empiris. Empirisme termasuk salah satu jenis aliran ontologi. Dalam empirisme, manusia dapat memperoleh pengetahuan dari pengalaman dengan cara mengadakan pengamatan dan pengindraan. Empirisme merupakan salah satu dari tiga aliran filsafat ilmu di dunia Barat. Pemikiran filsafat pada empirisme memilik sifat yang bertentangan dengan rasionalisme. Pemikiran empirisme dipelopori oleh Thomas Hobbes sebagai reaksi terhadap rasionalisme. (in)
- L'empirismo (dal greco ἐμπειρία, empeirìa, esperienza) è un indirizzo filosofico nato nella seconda metà del Seicento in Inghilterra, secondo cui la conoscenza umana deriva esclusivamente dai sensi o dall'esperienza. I maggiori esponenti dell'empirismo anglo-sassone furono John Locke, George Berkeley e David Hume: essi negavano che gli esseri umani avessero idee innate, o che qualcosa fosse conoscibile a prescindere dall'esperienza. (it)
- Het empirisme is een filosofische stroming waarin gesteld wordt dat kennis voornamelijk of geheel voortkomt uit de ervaring. Volgens de kennistheorie van het empirisme bezit de mens geen enkele vorm van aangeboren kennis, en moet bij de geboorte zijn geest opgevat worden als een onbeschreven blad of tabula rasa. Het empirisme staat in deze kennistheoretische opvatting tegenover het rationalisme, dat de rede en het denken aanwijst als voornaamste kennisbron. Empirisch onderzoek is sinds de wetenschappelijke revolutie de enige geaccepteerde manier van natuurwetenschappelijke kennisverwerving. (nl)
- Na filosofia, o empirismo é uma teoria do conhecimento que afirma que o conhecimento sobre o mundo vem apenas da experiência sensorial. Por sua vez, o método indutivo afirma que a Ciência como conhecimento somente pode ser derivada a partir dos dados da experiência. Essa afirmação filosófica rigorosa, acerca da construção do conhecimento, gera o problema da indução. O termo "empirismo" vem do grego /έμπειρία/, que traduzido para o latim significa experientia, que, por sua vez, significa experiência, no idioma oficial brasileiro (Português). (pt)
- Empiryzm (od stgr. ἐμπειρία empeiría – „doświadczenie”) – kierunek filozoficzny głoszący, że źródłem ludzkiego poznania są wyłącznie lub przede wszystkim bodźce zmysłowe docierające do naszego umysłu ze świata zewnętrznego, natomiast wszelkie idee, teorie itp. są w stosunku do nich (bodźców zmysłowych) wtórne. Empiryzm stoi w ostrej sprzeczności z racjonalizmem filozoficznym, który głosi, iż źródłem poznania są właśnie idee, zaś bodźce zmysłowe mają znaczenie drugorzędne. Pierwszym filozofem, który krytykował takie poznanie, był Heraklit z Efezu. Zgodnie z głoszonymi przez niego tezami: (pl)
- Эмпири́зм, эмпирици́зм (от др.-греч. ἐμπειρία — «опыт», «знание» [приобретаемое опытом]) — метод познания через ощущения, в котором знания могут быть либо представлены как описание этого ощущения, либо сведены к нему. Направление в теории познания. Под опытом в узком смысле этого слова подразумевают познание единичного (Аристотель: ἡ μὲν ἐμπειρία τῶν καθ’ ἔκαστόν ἐστί γνῶσις — singularium cognitio). Но единичное можно понимать как: (ru)
- Емпіри́зм (від грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що в принципі нічого не додає до змісту нашого знання. У методологічному плані емпіризм — це принцип, відповідно до якого життєва практика, мораль і наука повинні базуватися виключно на відповідному досвіді. (uk)
- 在哲學中，經驗主義（英語：Empiricism；德語：Empirismus），或稱經驗論等，是一種理論，它指出知識僅來自或主要來自感官經驗。 它是認識論的幾種觀點之一，其他觀點包括理性主義和懷疑主義等。經驗主義強調經驗證據在思想形成中的作用，而不是憑藉先天的思想（英語：innate ideas）或傳統。 然而，經驗主義者可能會爭辯稱，傳統（或習俗）是由於先前感官經驗的關係而產生的。 從歷史上看，經驗主義與“白板”概念（拉丁語 tabula rasa）有關；根據該概念，人類的心智在出生時是“空白的”，只有透過經驗才能發展其思想。 科學哲學中的經驗主義強調證據，尤其是在實驗中發現的證據。所有假設和理論都必須根據對自然世界的觀察進行檢驗，而不是僅僅依賴於先驗推理、直覺或啟示，這是科學方法的基本組成部分。 自然科學學者經常使用的經驗主義表示“知識是基於經驗的”，並且“知識是試探性（英語：tentative）的和概率性的，會不斷被修正和證偽”。 以經驗（或觀察）為依據的研究，包括實驗和經過驗證的測量工具，指導科學方法。 (zh)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)