| rdfs:comment
| - Bitva na Čaldiránské rovině (persky جنگ چالدران; turecky Çaldıran Muharebesi) se odehrála 23. srpna 1514 a skončila vítězstvím pro Osmanskou říši nad Safíovskou. Následně Osmané poprvé od Safíovců získali a připojili východní Anatolii a severní Irák. Šlo také o první osmanský vpád do východní Anatolie a také byla zastavena expanze Safíovců na západ. Touto bitvou Osmané také získali dočasnou kontrolu nad samotným severozápadním Íránem. Bitva nicméně začala jen 41 let ničivé války, která skončila teprve v roce 1555 mírem z Amasye. Ačkoli byla Mezopotámie a východní Anatolie nakonec za vlády krále Abbáse I. (vládl 1588–1629) převzata zpět Safíovci, byla navždy ztracena do osmanských rukou zuhabským mírem v roce 1639. (cs)
- Die Schlacht bei Tschaldiran (persisch چالدران Tschāldirān, DMG Čāldirān, türkisch Çaldıran) fand am 23. August 1514 in der Nähe von Tschaldiran in Ostanatolien zwischen dem Osmanischen Reich unter Sultan Selim I. und den Safawiden des Persischen Reiches unter Schah Ismail I. statt. Sie endete mit einem entscheidenden Sieg der Osmanen. (de)
- Чалдыранское сражение (тур. Çaldıran savaşı, перс. جنگ چالدران) — сражение, произошедшее 23 августа 1514 года между сефевидской и османской армиями на равнине Чалдыран (около города Маку на северо-западе совр. Ирана) в начале Турецко-персидской войны 1514—1555 годов. Окончилось победой армии Османской империи и последующим вступлением её в столицу Сефевидов, Тебриз, в которой они, однако, не смогли удержаться и вынуждены были отступить. (ru)
- Bitwa na równinie Czałdyran – bitwa stoczona 23 sierpnia 1514/2 radżaba 920 roku między armią Turków Osmańskich a wojskami Safawidów na równinie Czałdyran na Wyżynie Armeńskiej, zakończona zwycięstwem Osmanów. (pl)
- Чалдиранська битва (тур. Çaldıran savaşı, перс. جنگ چالدران) — битва, що відбулась 23 серпня 1514 року між сефевідською та османською арміями у (на північний схід від озера Ван) під час османсько-перських війн за контроль над Вірменським нагір'ям, Закавказзям та Межиріччям. Завершилась перемогою армії Османської імперії та подальшим її вступом до столиці Сефевідів, Тебриза, де вони, однак, не змогли утриматись і були змушені відступити. (uk)
- معركة جالديران هي معركة وقعت في 23 أغسطس 1514 في جالديران بين قوات الدولة العثمانية بقيادة السلطان سليم ياوز الأول ضد قوات الدولة الصفوية بقيادة إسماعيل الأول. انتهت بانتصار القوات العثمانية واحتلالها مدينة تبريز عاصمة الدولة الصفوية، وأدت إلى وقف التوسع الصفوي لمدة قرن من الزمان وجعلت العثمانيين سادة الموقف، وأنهت ثورات العلويين داخل الإمبراطورية. وترتب على المعركة بالإضافة إلى الاستيلاء على تبريز، سيطرة السلطان العثماني على مناطق من عراق العجم وأذربيجان ومناطق الأكراد وشمال عراق العرب، ثم توجهه صوب الشام حيث أكمل انتصاراته على المماليك حلفاء الصفويين بمعركة مرج دابق. (ar)
- Η μάχη του Τσαλντιράν (περσικά: چالدران , τουρκικά: Çaldiran) έγινε στις 23 Αυγούστου του 1514 και έληξε με νίκη των Οθωμανικών στρατευμάτων ενάντια στην περσική Αυτοκρατορία των Σαφαβιδών. Η νίκη αυτή είχε ως αποτέλεσμα οι Οθωμανοί να αποκτήσουν τον έλεγχο του βορείου Ιράκ και της ανατολικής Ανατολίας. Η μάχη, όμως, ήταν μόνο η αρχή 41 χρόνων καταστροφικού πόλεμου μεταξύ των δύο αυτοκρατοριών που έληξε μόλις το 1555 με τη . Ενώ οι Οθωμανοί είχαν συχνά το πάνω χέρι, οι Πέρσες για το μεγαλύτερο μέρος του διατηρούσαν τα εδάφη τους. Όλες οι απώλειες των Σαφαβιδών στις κυρίως σιιτικές μητροπολιτικές περιοχές της Περσίας, όπως το Αζερμπαϊτζάν, το και το , αποδείχθηκαν προσωρινές, αφού ανακτήθηκαν από τους Οθωμανούς αμέσως μετά από κάθε μάχη. Ωστόσο, η απώλεια του Ιράκ, καθώς και ανατολικής Αν (el)
- The Battle of Chaldiran (Persian: جنگ چالدران; Turkish: Çaldıran Savaşı) took place on 23 August 1514 and ended with a decisive victory for the Ottoman Empire over the Safavid Empire. As a result, the Ottomans annexed Eastern Anatolia and northern Iraq from Safavid Iran. It marked the first Ottoman expansion into Eastern Anatolia (Western Armenia), and the halt of the Safavid expansion to the west. The Chaldiran battle was just the beginning of 41 years of destructive war, which only ended in 1555 with the Treaty of Amasya. Though Mesopotamia and Eastern Anatolia (Western Armenia) were eventually reconquered by the Safavids under the reign of Shah Abbas the Great (r. 1588–1629), they would be permanently lost to the Ottomans by the 1639 Treaty of Zuhab. (en)
- La batalla de Chaldiran (en persa: چالدران y el turco: Çaldıran) ocurrió el 23 de agosto de 1514 entre los ejércitos de los imperios otomano y safávida, con victoria de los primeros. Como resultado los otomanos obtuvieron el control del este de Anatolia y el norte del actual Irak. La batalla fue también, sin embargo, el comienzo de una desastrosa guerra de cuarenta y un años entre ambos imperios islámicos que terminó con el Tratado de Amasya en 1555. Los safávidas perdieron Azerbaiyán, Lorestán y Kermanshah temporalmente, e Irak, así como el dominio sobre los kurdos y armenios de Anatolia oriental, definitivamente. (es)
- Salah satu perhatian besar pada masa kekuasaan Selim adalah Ismail I yang menjadikan Dinasti Safawiyah sebagai kekuatan baru di kawasan tersebut, juga mengubah agama Persia dari Sunni ke Syi'ah Dua Belas Imam, menjadikannya ancaman besar bagi Utsmani yang Sunni. Pada 1510, Safawiyah telah menguasai kawasan Iran dan Azerbaijan, Dagestan selatan, Mesopotamia, Armenia, Khorasan Raya, Anatolia Timur, dan menjadikan Kerajaan Kakheti dan Kartli di kawasan Kaukasus sebagai negara bawahannya. (in)
- La bataille de Tchaldiran (ou Tchaldoran ou Çaldıran), dans la première des guerres ottomano-persanes, eut lieu le 23 août 1514 à Tchaldoran (province d'Azerbaïdjan occidental, Iran) et se termina par une victoire décisive de l’Empire ottoman sur les Séfévides. En conséquence, les Ottomans s'emparèrent de la moitié orientale de l’Anatolie. Le sultan ottoman Sélim Ier, commandant son armée en personne, alignait des forces nettement plus nombreuses et mieux équipées, fortes de 200 000 soldats, tandis que les Iraniens étaient entre 50 000 et 80 000. Le Shah Ismail fut blessé et manqua d’être capturé dans le combat. Alors que les Séfévides dépendaient essentiellement d'une cavalerie d'archers (les Qizilbash), s'appuyant sur des méthodes turco-mongoles de combat ainsi que sur une politique de l (fr)
- La battaglia di Čāldırān (anche, in persiano, Chaldoran o, in turco, Çaldıran) ebbe luogo il 23 agosto 1514 e terminò con la decisiva vittoria dell'Impero ottomano ai danni dei Safavidi. Come risultato, gli Ottomani assunsero il controllo della metà orientale dell'Anatolia. (it)
- チャルディラーンの戦い（チャルディラーンのたたかい、Battle of Chaldiran、Chaldoran あるいはÇaldıranとも）とは、1514年8月23日に、アナトリア高原東部のチャルディラーン (Chaldiran) で行われたオスマン帝国と新興のサファヴィー朝ペルシアとの戦い。 鉄砲と大砲が騎馬軍団を撃破した軍事史上大きな意義を持つ戦いである。騎馬隊と鉄砲隊の戦いということから、後の日本の長篠の戦いにたとえられる。 ただ、後述に記す通り兵力差が物をいった戦いとも思われる。 サファヴィー朝軍4万に対して、オスマン帝国軍は6万から20万の大軍を擁し、軍の質も高かった。戦いはオスマン帝国軍の勝利で終わり、大将のイスマーイール1世自身も捕らえられる寸前で退却した。彼の妻たちもセリム1世に捕獲され、そのうちの一人がセリムの側近と婚約させられると、イスマーイールは政治への興味をなくし、帝国の統治に関与しなくなった。 この戦いは、サファヴィー朝軍のクズルバシュの最強神話を打ち崩しただけでなく、両帝国間の勢力範囲を画定させ、クルド人の帰属をサファヴィー朝からオスマン帝国へと切り替えた点でも、歴史的な重要性をもつ。 一方でこの戦いは、1638年に（Treaty of Zohab）が締結されるまでの124年間に 及ぶ両帝国間の抗争の始まりに過ぎなかった。 (ja)
- 찰디란 또는 찰도란(페르시아어: چالدران, 튀르키예어: Çaldıran 찰드란[*]) 전투는 1514년 8월 23일에 오스만 제국과 사파비 제국 사이에서 발생한 전투이다. 이 전투는 오스만 제국의 승리로 끝이 났는데, 그 결과 오스만측은 아나톨리아 동부와 이라크 북부의 통치권을 즉시 얻을 수 있었다. 그러나 이 전투는 양대 이슬람계 제국 사이에서 41년에 이르는 파괴적인 전쟁이 시작되었음을 알리는 전주곡에 지나지 않았다. 이 전쟁은 1555년의 으로 끝이 났다. 오스만이 승기를 잡았던 반면 사파비조는 많은 것을 잃었다. 사파비조는 아제르바이잔, , 케르만샤 지역 등 시아파가 주류였던 페르시아의 대도시권역을 잃었으나, 곧 탈환할 수 있었다. 그러나 아나톨리아 동부와 이라크 지역의 상실은 영구적이었다. 이 전투는 시아파 키질바시의 무르시드가 무적이 아니라는 사실을 알렸다는 점, 오스만 제국과 사파비 제국 사이의 국경이 완전히 결정났다는 점, 쿠르드 수령들이 그들의 권리를 주장하고 사파비 제국과 오스만 제국의 사이에서 충성의 대상을 바꾸기 시작했기 때문에 세계사적 중요성을 가진다. (ko)
- 查爾迪蘭戰役 （波斯語：جنگ چالدران，土耳其語：Çaldıran Muharebesi）發生於1514年8月23日，鄂圖曼帝國在這次戰役中擊敗波斯薩非王朝，進而併吞原屬於薩非王朝的安那托利亞東部與伊拉克北部領土，這也是鄂圖曼人首次掌握東安納托利亞的疆域，儘管在日後的幾個世紀中波斯軍隊曾短暫地重新佔領上述地區，但這場戰役仍成為波斯歷史上西部邊界的分水嶺，鄂圖曼帝國最終經過多場戰爭以及簽訂多紙條約後，成功得到這些地方的統治權，直到數個世紀後才失去對東部領地的掌控。 由於查爾迪蘭戰役的勝利，鄂圖曼帝國曾短暫控制了薩非王朝西北部的領土。然而，這場戰鬥只是兩國長達41年毀滅性戰爭的開端，直到1555年雙方簽屬阿馬西亞和約才暫告一段落。雖然美索不达米亚和西亞美尼亞曾在阿拔斯大帝統治時期被薩非王朝重新奪回，但兩地仍在1639年的永久地被割讓給鄂圖曼帝國。 鄂圖曼人在查爾迪蘭戰役中，擁有一支規模龐大且裝備量好的軍隊，數量大約在六萬到十萬人之間，並且帶有大量的重型火砲與火繩槍，而薩非王朝的波斯軍隊則僅有約四萬到八萬人左右，且未攜帶火炮等任何火器。伊斯玛仪一世在戰鬥中負傷並差點就遭鄂圖曼的軍隊俘虜，伊斯瑪儀一世的兩名妻子則被塞利姆一世擄獲，至少其中一名妻子後來下嫁給塞利姆的大臣。伊斯瑪儀在這次戰敗後便引退到他的宮殿深處，自此退出參與國家政事並再也沒有率軍進行任何一次軍事行動。 (zh)
|
.svg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)