| rdfs:comment
| - Anglo-Celtic people are descended primarily from British and Irish people. The concept is mainly relevant outside of Great Britain and Ireland, particularly in Australia, but is also used in Canada, the United States, New Zealand and South Africa, where a significant diaspora is located. The term lends itself to the term Anglo-Celtic Isles, an alternative term for the British Isles. Use in this term can be seen in a 1914 Irish unionist ballad: (en)
- Anglo-celta es una categoría racial o cultural, usada principalmente en Australia para describir a la población descendiente de anglos (ingleses) y descendiente de celtas (irlandeses, escoceses, galeses y córnicos), identificando a los primeros como anglos y a los otros como celtas. En mucho menor grado se utiliza también en Nueva Zelanda y Canadá. Aproximadamente el 85% de los australianos y el 70% de los canadienses pueden ser clasificados (o se autoclasifican) en esta definición. (es)
- Cultura anglo-céltica é um termo macro-cultural usado para descrever coletivamente as culturas nativas para a Grã-Bretanha e da Irlanda e da significativa diásporas localizado na Austrália, Canadá, Nova Zelândia, África do Sul e Estados Unidos. (pt)
- Англо-кельти походять переважно від британців та ірландців. Концепція в основному актуальна за межами Великої Британії та Ірландії, зокрема в Австралії, але також використовується в Канаді, США, Новій Зеландії та Південній Африці, де розташована значна діаспора. Цей термін піддається терміну англо-кельтські острови, альтернативному терміну для Британських островів. Використання цього терміну можна побачити в ірландській баладі юніоністів 1914 року: (uk)
|
| has abstract
| - Anglo-Celtic people are descended primarily from British and Irish people. The concept is mainly relevant outside of Great Britain and Ireland, particularly in Australia, but is also used in Canada, the United States, New Zealand and South Africa, where a significant diaspora is located. The term is a combination of the combining form Anglo- and the adjective Celtic. Anglo-, meaning English is derived from the Angles, a Germanic people who settled in Britain (mainly in what is now England) in the middle of the first millennium. The name England (Old English: Engla land or Ængla land) originates from these people. Celtic, in this context, refers to the people of Ireland, Scotland, Wales, the Isle of Man and Cornwall. Recorded usage dates as far back to at least the mid-19th century. A newspaper of the name, The Anglo-Celt (pronounced in this case as 'Anglo-Selt'), was founded in County Cavan in Ireland in 1846. In an 1869 publication, the term was contrasted with Anglo-Saxon as a more appropriate term for people of Irish and British descent worldwide: "Anglo-Saxon," as applied to the modern British people, and Britannic race, I believe every impartial scholar will agree with me in thinking a gross misnomer. For if it can be shown that there is a large Celtic element even in the population of England itself, still more unquestionable is this, not only with regard to the populations the British Isles generally, but also with reference to the English-speaking peoples of America and Australasia. Even the English are rather Anglo-Celts than Anglo-Saxons, and still more certainly is Anglo-Celtic a more accurate term than Anglo-Saxon, not only for that British nationality which includes the Scots, the Irish and the Welsh; but also for that Britannic race, chief elements in the formation of which have been Welsh, Scottish and Irish immigrants. The term lends itself to the term Anglo-Celtic Isles, an alternative term for the British Isles. Use in this term can be seen in a 1914 Irish unionist ballad: The United Anglo-Celtic IslesWill e'er be blessed by Freedoms smilesNo tyrant can our homes subdueWhile Britons to the Celts are true.The false may clamour to betrayThe brave will still uphold our swayThe triple-sacred flag as yetSupreme, its sun shall never set— Southern Unionist Ballad (Ennis Unionist, 1914) (en)
- Anglo-celta es una categoría racial o cultural, usada principalmente en Australia para describir a la población descendiente de anglos (ingleses) y descendiente de celtas (irlandeses, escoceses, galeses y córnicos), identificando a los primeros como anglos y a los otros como celtas. En mucho menor grado se utiliza también en Nueva Zelanda y Canadá. Aproximadamente el 85% de los australianos y el 70% de los canadienses pueden ser clasificados (o se autoclasifican) en esta definición. Anglo-celta difiere de anglo-sajón, puesto que anglo en el primer término se refiere a la población proveniente de Inglaterra, mientras que en el segundo es un nombre colectivo para los antiguos anglos, que con los sajones y jutos se amalgamaron en una entidad política única en tiempos de Alfredo el Grande. Algunos afirman, incorrectamente, que la utilización del término anglo-sajón implica oponer lo inglés a lo anglo, el pueblo y cultura derivados de las migraciones germánicas a Britania en los siglos V y VI. En Australia se suele utilizar el término anglo-celta para describir a los propios australianos de esos orígenes, pero es también aplicable a gente de otros países con gran población descendiente de británicos e irlandeses. Quizás el ejemplo más notable fueron los secesionistas de los Estados del Sur de los Estados Unidos, como la Liga del Sur, cuya misión fue proteger el corazón de la histórica cultura anglo-celta del Sur, porque los ingleses, escoceses, irlandeses e galeses han dado a Dixie sus instituciones y civilización únicas. es un término acuñado por los australianos de origen griego (greco-australianos) en una serie de televisión llamada Acropolis Now para referirse a los australianos anglo-celtas. (es)
- Cultura anglo-céltica é um termo macro-cultural usado para descrever coletivamente as culturas nativas para a Grã-Bretanha e da Irlanda e da significativa diásporas localizado na Austrália, Canadá, Nova Zelândia, África do Sul e Estados Unidos. "Anglo", neste contexto, é uma abreviatura de anglo-saxão, um termo coletivo para antigos povos germânicos que se estabeleceram na Grã-Bretanha (especialmente a Inglaterra), em meados do primeiro milênio. Como os normandos, que chegaram de Normandia e se estabeleceram principalmente na Inglaterra depois de 1066 são comumente conhecidos como "anglo-normandos", o termo também pode ser inclusive deste grupo cultural. (pt)
- Англо-кельти походять переважно від британців та ірландців. Концепція в основному актуальна за межами Великої Британії та Ірландії, зокрема в Австралії, але також використовується в Канаді, США, Новій Зеландії та Південній Африці, де розташована значна діаспора. Термін "Anglo-Celtic" являє собою комбінацію поєднуючої форми англо- і прикметника кельтський. Англо-, що означає ангели, походить від англів, німецького народу, який оселився в Британії (в основному на території нинішньої Англії) в середині першого тисячоліття. Назва Англія (давн-англ. Engla land або Ængla land) походить від цих людей. Кельтський у цьому контексті відноситься до людей Ірландії, Шотландії, Уельсу, острова Мен і Корнуолла. Зафіксоване використання датується принаймні серединою 19 століття. Газета під назвою The Anglo-Celt (у даному випадку вимовляється як «Anglo-Selt») була заснована в графстві Каван в Ірландії в 1846 році. У публікації 1869 року цей термін протиставлявся англосаксонському як більш відповідний термін для людей ірландського та британського походження в усьому світі: «Англосаксонський» у відношенні до сучасних британців і британської раси, я вважаю, що кожен неупереджений вчений погодиться зі мною в тому, що він вважатиме грубу помилку. Бо якщо можна показати, що навіть у населенні самої Англії є великий кельтський елемент, це ще більш безсумнівно не лише стосовно населення Британських островів загалом, але й щодо англомовних народів Америки та Австралазії. Навіть англійці є скоріше англо-кельтами, ніж англосаксонцями, і ще більш точно англо-кельтський є більш точним терміном, ніж англосаксонський, не тільки для тієї британської національності, яка включає шотландців, ірландців та валлійців; але також і для тієї британської раси, головними елементами формування якої були іммігранти з Уельсу, Шотландії та Ірландії. Цей термін піддається терміну англо-кельтські острови, альтернативному терміну для Британських островів. Використання цього терміну можна побачити в ірландській баладі юніоністів 1914 року: Об'єднані англо-кельтські островиЧи благословлять вас посмішки СвободиЖоден тиран не може підкорити наші домівкиТоді як британці до кельтів вірні.Неправда може вимагати зрадиСміливі все ще підтримуватимуть нашу владуПотрійний священний прапор поки щоВерховний, його сонце ніколи не зайде— Південна юніоністська балада ( Enis Unionist, 1914) (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)