The Anatolian Plateau (Turkish: Anadolu Platosu) is a plateau that occupies most of Turkey's surface area. The elevation of the plateau ranges from 600 to 1,200 meters (2,000 to 4,000 ft). Mount Erciyes near Kayseri is the peak at 3,917 m (12,851 ft). Ankara, the capital of Turkey, is located in the northwestern part of this plateau.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Anatolian Plateau (en)
- アナトリア高原 (ja)
- Wyżyna Anatolijska (pl)
- Анатолийское плоскогорье (ru)
- Анатолійське плоскогір'я (uk)
|
| rdfs:comment
| - The Anatolian Plateau (Turkish: Anadolu Platosu) is a plateau that occupies most of Turkey's surface area. The elevation of the plateau ranges from 600 to 1,200 meters (2,000 to 4,000 ft). Mount Erciyes near Kayseri is the peak at 3,917 m (12,851 ft). Ankara, the capital of Turkey, is located in the northwestern part of this plateau. (en)
- アナトリア高原（土: Anadolu Yaylası、英: Anatolian Plateau）は、トルコの国土の大半を占める盆地状の高原。標高800～1200m。高原の北西部に同国第二位の都市アンカラがある。トルコ語では「アナドル（Anadolu）」と呼ばれる。トゥズ湖などの塩湖やステップ、砂地などが多い。牧畜が盛んで、小麦、ヒマワリ、ブドウ、テンサイ、タバコなどが栽培されている。年降水量は200～400mmで、乾燥地帯が広がり、冬は寒さが厳しくなる。ただし、西海岸地域は西岸海洋性気候に属する。カッパドキアは、この高原の火山によってできた大地である。世界遺産に登録されたハットゥシャなどの遺跡もある。 (ja)
- Wyżyna Anatolijska (tur. Anadolu Yaylası) – wyżyna w Azji Mniejszej, na obszarze Turcji. Otoczona Górami Pontyjskimi od północy i górami Taurus od południa . Najwyższy szczyt – nieczynny wulkan Erciyes Dağı, 3917 m n.p.m. Ponad zrównaną powierzchnią wysokości 800-1500 m n.p.m. wznoszą się wyspowe pasma górskie (ponad 2000 m) i pojedyncze wulkany. Występują licznie bezodpływowe kotliny ze słonymi jeziorami (największe Tuz). Liczne jeziora pochodzenia tektonicznego (Beyşehir i Eğridir). Klimat kontynentalny suchy, suma roczna opadów 200-500 mm. Zimy chłodne. (pl)
- Анатолі́йське плоскогі́р'я — плоскогір'я в малоазіатській частині Туреччини. Довж. 550 км, ширина до 350 км, висота 900 — 1 500 м. З Пн. обмежоване Понтійськими горами, а з Пд. — горами Тавр. Поверхня — великі вирівняні плато і пологі западини, розділені невисокими кряжами та вулканічними конусами на Пд., найвищий згаслий вулкан Ерджіяс, 3 916 м. В западинах багато солоних озер; найбільше з них — оз. Туз, що має виняткову солоність — 322‰. Клімат континентальний, сухий. Зима холодна (—20° і нижче). Літо довге і жарке (до +30°). Рослинність — та полиново-злакові . (uk)
- Анатоли́йское плоского́рье — внутренняя часть Малоазиатского нагорья в Турции. С севера ограничено Понтийскими горами, с юга — Таврскими. Протяжённость плоскогорья (с востока на запад) составляет около 700 км, ширина (с севера на юг) — до 400 км. Поверхность преимущественно выровненная (преобладающие высоты — от 900 до 1500 м), с островными хребтами (отдельные вершины превышают 2000 м). На юге расположен ряд бессточных впадин с солончаками и солёными озёрами (озеро Туз и др.), а также наклонные равнины с оазисами. Плоскогорье сложено преимущественно осадочными палеогеновыми и неогеновыми породами. С четвертичными разломами связаны многочисленные проявления вулканизма (к примеру, потухший вулкан Эрджияс высотой 3916 м — высшая точка плоскогорья). (ru)
|
| geo:lat
| |
| geo:long
| |
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| georss:point
| |
| has abstract
| - The Anatolian Plateau (Turkish: Anadolu Platosu) is a plateau that occupies most of Turkey's surface area. The elevation of the plateau ranges from 600 to 1,200 meters (2,000 to 4,000 ft). Mount Erciyes near Kayseri is the peak at 3,917 m (12,851 ft). Ankara, the capital of Turkey, is located in the northwestern part of this plateau. (en)
- アナトリア高原（土: Anadolu Yaylası、英: Anatolian Plateau）は、トルコの国土の大半を占める盆地状の高原。標高800～1200m。高原の北西部に同国第二位の都市アンカラがある。トルコ語では「アナドル（Anadolu）」と呼ばれる。トゥズ湖などの塩湖やステップ、砂地などが多い。牧畜が盛んで、小麦、ヒマワリ、ブドウ、テンサイ、タバコなどが栽培されている。年降水量は200～400mmで、乾燥地帯が広がり、冬は寒さが厳しくなる。ただし、西海岸地域は西岸海洋性気候に属する。カッパドキアは、この高原の火山によってできた大地である。世界遺産に登録されたハットゥシャなどの遺跡もある。 (ja)
- Wyżyna Anatolijska (tur. Anadolu Yaylası) – wyżyna w Azji Mniejszej, na obszarze Turcji. Otoczona Górami Pontyjskimi od północy i górami Taurus od południa . Najwyższy szczyt – nieczynny wulkan Erciyes Dağı, 3917 m n.p.m. Ponad zrównaną powierzchnią wysokości 800-1500 m n.p.m. wznoszą się wyspowe pasma górskie (ponad 2000 m) i pojedyncze wulkany. Występują licznie bezodpływowe kotliny ze słonymi jeziorami (największe Tuz). Liczne jeziora pochodzenia tektonicznego (Beyşehir i Eğridir). Klimat kontynentalny suchy, suma roczna opadów 200-500 mm. Zimy chłodne. Największe rzeki to Menderes i Sakarya; największe miasto – Ankara. (pl)
- Анатолі́йське плоскогі́р'я — плоскогір'я в малоазіатській частині Туреччини. Довж. 550 км, ширина до 350 км, висота 900 — 1 500 м. З Пн. обмежоване Понтійськими горами, а з Пд. — горами Тавр. Поверхня — великі вирівняні плато і пологі западини, розділені невисокими кряжами та вулканічними конусами на Пд., найвищий згаслий вулкан Ерджіяс, 3 916 м. В западинах багато солоних озер; найбільше з них — оз. Туз, що має виняткову солоність — 322‰. Клімат континентальний, сухий. Зима холодна (—20° і нижче). Літо довге і жарке (до +30°). Рослинність — та полиново-злакові . Анатолійське плоскогір'я займає внутрішні райони центральної частини країни. Плоскогір'я, підняте в середньому на 900-1500 м, оточене горами, які підносяться над ним, крім його західної периферії, на 600-1200 м. Безстічне оз. Туз лежить на висоті 900 м. На півночі плоскогір'я — скидові гори і долини річок, що течуть в Чорне море. Рельєф різноманітять вулканічні конуси із застиглими лавовими потоками. Зі зростанням середніх висот в східному напрямі на 300 м Анатолійське плоскогір'я поступово переходить у Вірменське нагір'я, яке починається у міста Сівас. (uk)
- Анатоли́йское плоского́рье — внутренняя часть Малоазиатского нагорья в Турции. С севера ограничено Понтийскими горами, с юга — Таврскими. Протяжённость плоскогорья (с востока на запад) составляет около 700 км, ширина (с севера на юг) — до 400 км. Поверхность преимущественно выровненная (преобладающие высоты — от 900 до 1500 м), с островными хребтами (отдельные вершины превышают 2000 м). На юге расположен ряд бессточных впадин с солончаками и солёными озёрами (озеро Туз и др.), а также наклонные равнины с оазисами. Плоскогорье сложено преимущественно осадочными палеогеновыми и неогеновыми породами. С четвертичными разломами связаны многочисленные проявления вулканизма (к примеру, потухший вулкан Эрджияс высотой 3916 м — высшая точка плоскогорья). Климат умеренно континентальный, полузасушливый (Классификация климатов Кёппена: и BSk), выражены 4 времени года. Лето жаркое и продолжительное, с большим перепадом суточных температур. Зима относительно холодная. Количество осадков в год увеличивается от 300 мм в центральной части до 350—500 мм на окраинах; максимум осадков выпадает весной. Летом дожди редки. Зимой осадки обычно часто выпадают в виде снега. Северную часть плоскогорья пересекают реки Кызыл-Ирмак, Сакарья. Почвы серые и бурые. Из растительности преобладают сухие степи и полупустыни с зарослями низких колючих подушковидных кустарников. У северной окраины Анатолийского плоскогорья расположена столица Турции, город Анкара. Население занимается скотоводством и оазисным земледелием. (ru)
|
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| geo:geometry
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
